СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 травня 2008 року | Справа № 2-27/3432-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Максименко Надія Володимирівна, довіреність № 209/1 від 28.03.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс-груп";
відповідача: Шинкаренко Олег Павлович, довіреність № б/н від 14.04.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 28.03.2008 у справі №2-27/3432-2008
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-груп" (вул. Павленка, 22,Сімферополь,95000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" (вул. Паркове шосе, 12,с. Паркове, м. Ялта,98683)
про стягнення заборгованості в сумі 282330,70 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2008 у справі № 2-27/3432-2008 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-груп" про накладення арешту на грошові суми відповідача. Накладено арешт на грошові суми ТОВ «Еліта - Ялос», що знаходяться на наступних рахунках: р/р 26006475426381 ( 840,980 ) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 26062475426381 (980 ) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 26158475426381 (980) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 2600312472 (840 ) в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 2600913086 ( 643 ) в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 2600064003 ( 980 ) в «Райффайзен Банк Аваль», Київ, МФО 380805 у розмірі суми позову, а саме: 282330,70 грн., до розгляду спору по суті.
Задовольняючи клопотання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем у добровільному порядку вищевказані грошові кошти позивачу не повертаються, є підстави вважати, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення спору, може зникнути та невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з даного спору.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду, щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає ухвалу суду такою, що прийнята з порушенням ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та просить її скасувати з підстав, вказаних в скарзі.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 суддю Голика В.С. замінено на суддю Черткову І.В.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2008, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача проти скарги заперечував, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості у розмірі 282330,70 грн., з них: 275442,50 грн. –переплата за послуги, 2926,36 грн. –нарахований індекс інфляції; 3961,84 грн. –3% річних.
Позивач у вказаній позовній заяві також просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на наступні розрахункові рахунки відповідача: р/р 26006475426381 (840,980) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 26062475426381 ( 980 ) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 26158475426381 (980) в Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010; р/р 2600312472 (840) в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 2600913086 ( 643 ) в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 2600064003 ( 980 ) в «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805.
Відповідно до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність засобу забезпечення позову предмету та обсягу позовних вимог, а також необхідність його застосування. Це правило випливає зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до господарського суду, у позовній заяві просить накласти арешт на всі розрахункові рахунки відповідача. При цьому, жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач не навів.
Відповідно до пункту 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Враховуючи, що позивачем не було надано ніяких доказів обґрунтованості припущенню, що майно, наявне у відповідача на момент пред’явлення позову, може зникнути або зменшитись, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, у суду не було підстав для накладення арешту на майно відповідача.
Крім того, ухвала суду від 28.03.2008 взагалі не мотивована.
Таким чином, судом при прийнятті оскаржуваного документу, не виконані вимоги частини 2 статті 67 та статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких в ухвалі зазначаються мотиви застосування засобу забезпечення позову, у зв’язку з чим даний процесуальний документ не можна визнати законним і обґрунтованим.
У зв’язку з викладеним, ухвала суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням вимог статей 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог.
Керуючись статтями 67, 101, 104 (частина 1 пункти1,4) 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2008 у справі № 2-27/3432-2008 скасувати.
3. У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
І.В. Черткова