Справа №1-304/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2007 року
Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого Лесного С. Є.
при секретарі Макар Ю.М.
з участю прокурора Вельгоша Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вибранівка Жидачівського району Львівської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, з освітою 9 класів, невійськовозобов'язаний, одружений, має на утриманні дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює інспектором охорони ТзОВ „Міськбудмоноліт", має судимість - 09.12.02. Франківським райсудом м. Львова по ст.186 ч.2 КК України до 4 р. позбавлення волі, згідно постанови Дрогобицького міськрайсуду Львівської області від 14.10.04. невідбута частина покарання 1 р. 7 міс. 10 днів замінена на покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % заробітку, -
по ст.389 ч.2 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_1, будучи засудженим 09.12.02. Франківським райсудом м. Львова по ст.186 ч.2 КК України до 4 р. позбавлення волі та згідно постанови Дрогобицького міськрайсуду Львівської області від 14.10.04. невідбута частина покарання 1 р. 7 міс. 10 днів замінена на покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % заробітку, з лютого 2006 року по лютий 2007 року ухилився від відбування виправних робіт, порушивши порядок та умови відбування покарання, а саме: з лютого 2006 року по день порушення кримінальної справи не з'являвся в KB І Сихівського району м. Львова для реєстрації, не виконував покладені на нього обов'язки щодо сумлінного ставлення до праці та з жовтня 2006 року по лютий 2007 року не повідомив КВІ Сихівського району м. Львова про зміну свого місця праці, через що не здійснювались відрахування коштів із заробітної плати в дохід держави. У зв'язку з цим невідбута частина покарання становить 6 міс. 12 днів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в ухиленні від відбування виправних робіт визнав повністю та дав суду показання, аналогічні даним на досудовому слідстві. У вчиненому щиро покаявся, ствердив, що не умисно ухилився від відбування призначеного покарання, спочатку звільнився з роботи у зв'язку з невеликим розміром заробітної плати та народженням дочки, а пізніше ще двічі влаштовувався на роботу. Однак, коли на роботу приходило повідомлення про його засудження та відрахування з заробітної плати 20 %. його звільняли або просили звільнитись. Він неодноразово звертався в КВІ Сихівського району з проханням добровільно робити внески, однак в цьому йому було відмовлено. Просить суд врахувати, що має постійне місце праці, на утриманні малолітню дочку і непрацюючу дружину та не позбавляти його волі.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, винуватість його у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним, ні іншими учасниками судового процесу.
2
Дії ОСОБА_1вірно кваліфіковано по ч.2 ст.389 КК України, так як він вчинив ухилення від відбування виправних робіт, будучи особою, засудженою до цього покарання.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним нетяжкого злочину, особу підсудного, який має судимість, позитивно характеризується, щиро розкаюється у вчиненому, та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України, з врахуванням правил ст.72 КК України, підсудному ОСОБА_1 слід приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського райсуду м. Львова від 09.12.02. строком два місяці обмеження волі.
Враховуючи особу підсудного, який працює, його молодий вік, виключно позитивну характеристику; перебування на його утриманні малолітньої дочки та непрацюючої дружини; тяжкість злочину та активне сприяння його розкриттю, щире каяття, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд, -
засудив;
ОСОБА_1визнати винним по ст.389 ч.2 КК України та призначити йому покарання один рік обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України, з врахуванням правил ст.72 КК України, приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначити покарання один рік два місяці обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
3. з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи один раз в місяць.
Запобіжний західОСОБА_1залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб.