Справа № 2-5829/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. м. Севастополь

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка

при секретарі: К.О.Крижанівській

з участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів. Мотивуючи свої вимоги тим, що рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18 лютого 2005 року з нього стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки всіх видів доходів. У грудні 2010 року він знову одружився та у народилася ще одна дитина – ОСОБА_6. Дитина народилася недоношеною та потребує лікування, дружина також перебуває на обліку у «Кримському наркологічному диспансер», у зв’язку з чим позивач вимушений нести додаткові витрати, що значно погіршує його матеріальний стан. Наявність вказаних обставин, на думку позивача є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 з ? частки на 1/7 частку всіх видів доходу позивача.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_1 - позивні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснивши суду, що нова дружина позивача та син ОСОБА_6 дуже тяжко хворіють, а тому позивач по справі вимушений нести всі необхідні витрати з лікування як дитини так ї своєї дружини. Зміна розміру аліментів, що утримуються на підставі рішення суду не буде погіршувати матеріальне становище відповідачки та витрати на дитину ОСОБА_5.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник за дорученням ОСОБА_2 - в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості та відсутності належних та допустимих доказів в обґрунтування позивних вимог. Додатково пояснили, що сторони по справі є військовослужбовцями однієї військової частині та відповідно до наказів по військовій частині всі витрати військовослужбовців, що до житлових послуг з наймом житла та витратами на лікування компенсуються, у тому числі й транспортні.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки та представників сторін, дослідивши матеріали справ, вважає, що позовні вимоги не обґрунтованими, і такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 18.02.2005р. по цивільної справі №2-3510/2005 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 були стягнуті аліменти з ОСОБА_3 в розмірі ? частки всіх видів доходу на користь ОСОБА_4 Вказані обставини не оспорюються сторонами по справі та підтверджуються копією виконавчого листа (а.с.47).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб, 11 грудня 2010 року позивач одружився з ОСОБА_7, актовий запис №378 від 11.12.2010 року (а.с.5).

Як вбачається з медичного свідоцтва про народження № 1604 від 02 грудня 2010 року (а.с.9) та виписки з медичної картки (а.с.10 ) ОСОБА_7 02.12.2010 року народила хлопчика - ОСОБА_6.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України на кожну з сторін по справі покладено обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 ЦПК України. Як вибачається з положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до медичних довідок та витягів (а.с.11-12, 13-14, 15, 16 17, 101,113) копії рецептів на придбання ліків та чеків (а.с.18-42) - ОСОБА_8, народився недоношеним та перебував на лікування у Міській лікарні № 5 «Цент здоров’я матері і дитини » з цілим рядом захворювань, у тому числі внутрішньошлунковий крововилив 3 ступеня, дихальна недостатність, набряк мозку та легень та інш., у зв’язку з чим потребував та у подальшому потребує додаткового нагляду та лікування.

Однак, у зв’язку з чим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 є батьком, а його дружина – матір’ю ОСОБА_8, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що змінився сімейний стан та/або матеріальне становища у зв’язку з народженням ще однієї дитини.

Крім того, позивачем на підтвердження своїх доводів про витрати пов’язані з лікування сина в Російській Федерації надані копії білетів сполученням Сімферополь – Сан – Петербург на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а.с.43, 44). Однак дані докази суд не бере до уваги, оскільки позивачем не представлено будь – яких доказів, що підтверджують цілі даної подорожі, наприклад довідки з лікарні м. Сан – Петербург.

Також, суд критично оцінює доводи позивача, щодо наявності на його утриманні хворої дружини - ОСОБА_9, оскільки згідно до довідки КРУ «Онкологічний клінічний диспансер» від 13.08.2011. №406 станом на вказану дату вбачається, що ОСОБА_9 знаходилася на лікування та потребує нагляду за місцем мешкання. Однак, відсутні будь які докази на підтвердження конкретних сум витрат необхідних для лікування та реабілітації ОСОБА_9 У зв’язку з чим, суд позбавлений можливості визначити, яким чином стан здоров’я дружини впливає на матеріальний позивача.

Як вбачається з довідки Севастопольського міського центру зайнятості від 03.03.2012 року № 944/07, дружина позивача - ОСОБА_7 перебуває на обліку як безробітна з 23.04.2010 року по 21.04.2011 року та одержувала допомогу по безробіттю (а.с.131).

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення від 25.02.2012 року, ОСОБА_9 отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 99).

Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» №1751 від 27 грудня 2011 року ОСОБА_9, мала право на отримання разової допомоги при народженні першої дитини.

Відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішення суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цім Кодексом. Вказані положення роз’яснені в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до довідок про заробітну плату, сторони по справі продовжують бути військовослужбовцями військової частини 13140 МО РФ (а.с.111, 112 119, 132). Як вбачається з вищезазначених довідок з 01 січня 2012 року заробітні сплати сторін по справі були значно збільшені.

Суд не бере до уваги, довід позивача та його представника про досить великий розмір заробітної плати відповідачки, оскільки відповідно до положень ст. 180, 181 СК України на кожного з батьків покладений рівний обов’язок щодо утримання своїх дітей. У зв’язку з чим, збільшення заробітної плати батьків, суд розцінює, як реалізацію права дитини на більш повний та всебічний розвиток, а не як підставу для зменшення розміру аліментів.

В силу положень ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне положення дитини та платника аліментів, а також інші обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що позивач не надав відповідних належних та допустимих доказів в обґрунтування позивних вимог, які б могли підтвердити доводи щодо погіршення його стану здоров’я або матеріального становища або наявність інших обставин, що мають значення, а тому суд вважає за необхідним відмовити ОСОБА_10 в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 182, 192 Сімейного кодексу України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", керуючись ст. 10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 130, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 294 ЦПК України.

Суддя: