Справа № 2610/8791/2012

В И Р О К

іменем України

28 квітня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Овсеп'ян Т.В.,

при секретарі Болбот К.Ю.,

за участю прокурора Гошовської Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, українця, гр-на України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, студента 4-го курсу ПВНЗ Європейського Університету, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 06 грудня 2011 року приблизно о 02 год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метроград», розташованого на Бессарабській площі, 2 в м. Києві, зайшов до жіночого туалету, де через вікно закритої кабінки касира, побачив жіночу сумку, яка лежала на стільці та належала ОСОБА_2 Вважаючи, що в сумці можуть знаходитись цінні речі, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, скориставшись відсутністю касира, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через перегородку кабіни касира, таким чином проник до приміщення, звідки таємно викрав гроші в сумі 200 грн., які належали ОСОБА_2 та знаходились в її сумці. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєнні злочину, пояснив суду, що дійсно, при обставинах викладених в установчій частині вироку, він 06 грудня 2011 року приблизно о 02 год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метроград», розташованого на Бессарабській площі, 2 в м. Києві, зайшов до жіночого туалету, де через вікно закритої кабінки касира, побачив жіночу сумку, яка лежала на стільці. Оскільки він подумав, що в сумці можуть знаходитись цінні речі, вирішив проникнути до кабінки. Реалізуючи свій умисел, скориставшись відсутністю касира та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він переліз через перегородку кабіни касира, звідки викрав гроші в сумі 200 грн., які знаходились в її сумці. Після чого, з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

В зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям, відшкодуванням заподіяних збитків, просить його суворо не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, поєднаному з проникненням у приміщення, і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого ним злочину; конкретні обставини справи та відношення підсудного до скоєного, який вину визнав в повному обсязі, викрадене майно повернуто власнику.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, судом також враховуються дані про особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та місце проживання, є студентом вищого навчального закладу, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з застосуванням ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов не пред'явлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі - повернути власнику ОСОБА_2

/ а.с. 30, 32/

Вирок може бути оскаржено учасниками процесу до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

С у д д я