Справа №2-2957/07.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Черняка В.Г.
При секретарі - Калюжна Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора - про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора - про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позивачка в обґрунтування вимог за позовом вказала, їй належить 82/100 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого в АДРЕСА_1 вказаного жилого будинку зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_3- бабою позивачки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, заповіту не залишила. Єдиною спадкоємницею ОСОБА_3. першої черги за законом була її донька ОСОБА_4- мати позивачки, яка спадщину прийняла фактично, оскільки до і після відкриття спадщини проживала у вказаному домоволодінні.
ОСОБА_4. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за життя свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 18/100 спірного домоволодіння не отримала. Згідно заповіту ОСОБА_4. позивачка успадкувала 82/100 спірного домоволодіння. Позивачка є єдиною спадкоємницею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4., спадщину, яка не ввійшла до заповіту - прийняла фактично, оскільки вступила в управління спадковим майном.
В той же час отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі відповідачка не може, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок між позивачкою та її матір'ю ОСОБА_4. - втрачені свідоцтво про народження позивачки, свідоцтво про одруження батьків. Оскільки свідоцтво про народження видавалось в Бєлгородській області Російської Федерації, шлюб матері позивачки, в якому вона змінила прізвище на «ОСОБА_4», також реєструвався там - можливість отримати дублікати вказаних документів чи копії актових записів відсутня, враховуючи вік позивачки, стан здоров'я та неодноразові зміни адміністративно-територіального утворень.
На підставі ст. ст. 524-527, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. 256 ЦПК України просить встановити, що ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її матір'ю та до шлюбу мала прізвище «ОСОБА_4»; визнати за померлою ОСОБА_4. право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3. на 18/100 жилого будинку АДРЕСА_1; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4. на 18/100 спірного домоволодіння.
2
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5., що діє на підставі належно оформленої довіреності, позов підтримала в повному обсязі. Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі, з участю представника.
Відповідач ОСОБА_2. пояснила, що є дочкою позивачки, проживає разом з нею в будинку АДРЕСА_1. їй добре відомі обставини справи, вона знає, що ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є матір'ю позивачки, до шлюбу вона мала прізвище «ОСОБА_4».
Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги в попередньому судовому засіданні визнала в повному обсязі.
Представник третьої особи - Четвертої Харківської державної нотаріальної контори, будучи у встановленому порядку повідомленим про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з, явився.
Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких з'ясованих в попередньому судовому засіданні обставин, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суд вважає можливим встановити, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є матір'ю позивачки ОСОБА_1та що до шлюбу ОСОБА_4 мала прізвище «ОСОБА_4».
Судом встановлено, що 18/100 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого на земельній ділянці площею 586 кв. м. вАДРЕСА_1 - зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_3- бабою позивачки - на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10 квітня 1974 року районним житловим управлінням Орджонікідзевського району м. Харкова, що підтверджуються довідкою КП «Харківське міське БТІ» від 25 червня 2007 року. ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, заповіту не залишила.
Згідно ст. 529 ЦК Української РСР, єдиною її спадкоємницею першої черги за законом була її дочка - мати позивачки - ОСОБА_3., яка спадщину прийняла, оскільки до і після відкриття спадщини проживала у вказаному домоволодінні і фактично вступила в управління і володіння спадковим майном. За життя ОСОБА_3. не отримала свідоцтво про право власності в порядку спадкування на 18/100 спірного жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель.
ОСОБА_4. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом ЗАГС виконкому Орджонікідзевської районної ради 07 грудня 1980 року, актовий запис НОМЕР_1. Згідно її заповіту позивачка успадкувала 82/100 домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 12 листопада 1981 року, реєстровий № 1-2365. Позивачка є єдиною спадкоємницею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4., спадщину, яка не ввійшла до заповіту - прийняла фактично, оскільки вступила в управління і володіння спадковим майном.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він
3
подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року, має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1року, на 18/100 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого на земельній ділянці площею 586 кв. м. вАДРЕСА_1, а за ОСОБА_1- право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218, 256 ЦПК України, ст. ст. 524-527, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Харківська державна нотаріальна контора - про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є матір'ю ОСОБА_1.
Встановити, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, до укладення шлюбу мала прізвище «ОСОБА_4».
Визнати за ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, на 18/100 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель розташованого на земельній ділянці площею 586 кв. м. вАДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1право власності на 18/100 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель розташованого на земельній ділянці площею 586 кв. м. вАДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8, 50 гривен витрат із сплати державного мита та 7, 50 гривен витрат на сплату інформаційного-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі в 10-денний строк з дня його винесення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження і не подання в подальшому в строк визначений ст. 294 ЦПК України апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.