Справа № 2-а-3788/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2012 року                                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

У складі головуючого –судді Шевчук Ю.В.,

При секретарі Мамончик К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення Білгород-Дністровського району в Одеській області про визнання бездіяльності Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Одеській області про визнання бездіяльності Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, вказуючи, що вважає дії відповідача відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної йому виплати щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи незаконними та просить зобов’язати відповідача усунути ці порушення та провести перерахунок раніше призначених йому виплат.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його присутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомив, заяв про розгляду справи за його відсутності до суду не надавав. Згідно поданих заперечень, просять відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного суду України №3-рп/2012р. від 25.01.2012р., Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Також у вище зазначеному рішенні вказано що, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Керуючись нормами бюджетного законодавства України та враховуючи обсяг бюджетних призначень, передбачених Законами України Про Державний бюджет України на відповідні роки Кабінет Міністрів України встановив розмір щорічної допомоги на оздоровлення для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12.07.2005 року № 562.Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, відповідач вказує, що у бюджеті управління не передбачені кошти на виплату правової допомоги у розмірі 500 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що позивач –ОСОБА_1 є особою, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у відповідача та має посвідчення особи, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії. У жовтні 2011 року позивачу стало відомо, що відповідно до ст. 48 Закону №796-ХІІ він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат.

Однак, на думку позивача, він отримує щорічну допомогу на оздоровлення у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 Закону №796-ХІІ, в зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру нарахованої йому щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до положень Закону № 796-ХІІ.

Як вказує у своєму позові позивач, щодо можливого посилання відповідача на застосування позовної давності, то згідно ч. 2 ст. 21 КАСУ, яка зазначена і у рішенні Конституційного Суду України № 19 рп/2010 від 09 вересня 2010 року, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтереси суб'єктів публічно-правових відносиш, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Також позивач у своєму позову просить стягнути оплату послуг адвоката, оскільки для звернення до суду з метою забезпечення належного захисту своїх прав на підставі ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України він був вимушений користуватися платними послугами юристів. Ним сплачено TOB «Надія»500 (п'ятсот) гривень 00 коп. за надання консультативно - правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання заяв до відповідача, складання та подання адміністративного позову з необхідними додатками до суду, що підтверджується договором, рахунком, квитанціями та актом, які додаються до даного позову, посилаючись на ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони судового процесу. Згідно ст. 94 КАС України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Також у судовому засіданні встановлено, що згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачається здійснення компенсаційних виплат у розмірах, встановлених залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Законами України «Про державний бюджет України», Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які, відповідно до законодавства, визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Згідно ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету України.

Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

Виходячи з вищевикладеного, Урядом були гарантовані виплати окремих видів компенсацій, доплат і допомоги, у розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті України.

Видатки, пов'язані з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються в обсягах, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету мали також соціальну направленість.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 «Щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

При вирішенні цього питання Конституційним Судом України, були врахувані також положення актів міжнародного права.Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини, розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного суду України №3-рп/2012р. від 25.01.2012р., Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Також у вищевказаному рішенні вказано що, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Керуючись нормами бюджетного законодавства України та враховуючи обсяг бюджетних призначень, передбачених Законами України Про Державний бюджет України на відповідні роки Кабінет Міністрів України встановив розмір щорічної допомоги на оздоровлення для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», ст.. 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Соціального захисту населення Білгород-Дністровського району в Одеській області про визнання бездіяльності Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи –відмовити.

Апеляційну скаргу може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в десятиденний строк після проголошення постанови, або з дня отримання копії постанови.

Суддя : -