УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого- Стана І.В.
суддів - Дідика В.М. , Лізанця П.М.
з участю прокурора - Фрицюк В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського районного суду від 18 липня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новоград Волинський Житомирської області , мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, непрацюючий, неодружений, судимий:
· 20 березня 1984 року за ст. 17, ч.3 ст. 81 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією належного їм майна. На підставі ст. 46 ЮС УРСР /в ред. 1960р. / відстрочено виконання вироку на 2 роки ;
· 4 червня 1985 року за ч.3 ст. 81 КК УРСР із застосуванням ст. 43 КК УРСР /в ред. 1960 р/ на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
· 4 жовтня 1989 року за ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 206 КК УРСР на підставі ст. 42 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
· 21 липня 1993 року за ч.2 ст. 196-1 КК України на 1 рік позбавлення волі;
· 22 грудня 1994 року за ч.2 ст. 142 КК України на 6 років позбавлення волі.
16 травня 2001 року за ч.4 ст. 140, ч.1 ст. 196-1, ч.1 ст. 222 КК України на підставі ст. 42 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
засуджений за ч.3 ст. 186 КК України на підставі ст. 69 КК України на 2 роки
позбавлення воді.
Справа: № 11-599 / 07 номер рядка статистичного звіту: 6
Головуючий у першій інстанції: Семерак І.О. Доповідач: Дідик В.М.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 26 березня 2007 року.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишено попередній - взяття під варту.
ОСОБА_1визнаний винним у тому, що 25 березня 2007 року приблизно о 10 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи фізичне насильство, проник в квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, відштовхнувши її від дверей, від чого вона впала на підлогу і не змогла піднятись, пройшов у кімнату, звідки відкрито викрав телевізор « ALBA », вартістю 120 гривень, чим завдав потерпілій шкоду на вказану суму.
В апеляції на вирок засуджений ОСОБА_1просить призначити інший вид покарання, не пов'язаний з позбавленням волі. Посилається на те, що він хворіє туберкульозом і потребує лікування, щиро розкаявся у вчиненому, повернув потерпілій викрадене і з її боку претензій до нього немає.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що підстав до її задоволення немає.
Доведеність вини у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку та правильність кваліфікації судом його дій ОСОБА_1 не оспорює.
При призначенні ОСОБА_1покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, зокрема і ті, на які посилається апелянт. Окрім того, врахувавши ці обставини, суд призначив на підставі ст. 69 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.
Із врахуванням наведеного, апеляція до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 18 липня 2007 року щодо нього - без змін.