Справа № 11-334/2007 року                                               Головуючий: в 1-й інстанції: Ромашшин В. Л.

Категорія: постанова                                                       Доповідач: Шершун В.В.

ухвала

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«15» травня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Дуфнік Л.М.,

суддів: Шершуна В.В., Майданюк К.І., з участю прокурора: Бардецького О., захисника:ОСОБА_3, та потерпілої: ОСОБА_4.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями потерпілогоОСОБА_2. та прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Хмельницького міськрайонного суду від «27» березня 2007 року,

якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1за ст. 286 ч.1 КК України направлено прокурору Хмельницької області для організації додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому залишено попередню - підписку про невиїзд.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується за ст. 286 ч.1 КК України у порушенні правил безпеки руху, передбачених п.п. 1.5. ч.1.; 2.3. «а»; 10.1.; 11.1.; 11.3.; 12.3.; 13.1.; 13.3.; 14.2. Правил дорожнього руху, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості за наступних обставин.

05.09.2004 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_1., керуючи автомобілем «Фольсваген-транспортер», д.н.НОМЕР_1, рухаючись по вул. Західно-Окружній в м. Хмельницькому в напрямку від Проспекту Миру до вул. Курчатова, не врахував дорожніх умов та дорожньої обстановки, не обравши безпечного інтервалу, виконуючи маневр обгону автомобіля «ЗАЗ-1102», д.н.НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, під керуваннямОСОБА_5., виїхав на зустрічну смугу руху, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників руху, при виникненні небезпеки для його руху не вжив заходів для припинення маневру обгону та допустив зіткнення з зустрічним автомобілем «Ніссан-Блюберд», д.н. НОМЕР_3, під керуванням водіяОСОБА_2., та з попутнім автомобілем «ЗАЗ-1102», д.н.НОМЕР_2, внаслідок чого, водій ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, пасажир автомобіля Ніссан ОСОБА_6., пасажир автомобіля «Фольсваген» ОСОБА_7 отримали легкі тілесні ушкодження, пасажирам ОСОБА_4., ОСОБА_8. було спричинено фізичного болю.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказав, що у справі існує невідповідність та суперечливість показів учасників процесу, однобічність та неповнота

2

досудового слідства, внаслідок яких неможливо визначити дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.09.2004 року за участю водіїв автомобілів «Фольсваген» та «Ніссан», а саме: на якій відстані від краю проїзної частини в момент зіткнення знаходились автомобілі «Фольсваген» та «Ніссан», на якій смузі руху до і після зіткнення вони перебували, чи був виконаний водієм ОСОБА_1. маневр відносно автомобіля «Таврія» до зіткнення з автомобілем «Ніссан», чи були вжиті водієм «Ніссан» заходи щодо зменшення швидкості та зупинки автомобіля. В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку про необхідність проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9.,ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_8. та проведення на підставі даних зазначеного відтворення повторної автотехнічної експертизи. На думку суду усунути ці суперечності в судовому засіданні неможливо, тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Як видно зі змісту апеляцій прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого, вони вважають, що місцевим судом допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, в зв'язку з чим, просять постанову скасувати, а справу повернути в той же суд в іншому складі суду.

При цьому прокурор посилаються на те, що винаОСОБА_1. у вчиненому ним злочині в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі належних та допустимих доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора який просили постанову місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, заперечення обвинуваченогоОСОБА_1. та його захисникаОСОБА_3, а також потерпілу ОСОБА_4., які вважали постанову суду законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого підлягають задоволенню.

Згідно ст. 281 ч.1 КК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).

Суд першої інстанції не врахував названих положень закону і вимог Постанови Пленуму Верховного Суду про направлення справи на додаткове розслідування, тобто допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що недоліки, на які суд послався в постанові, він міг усунути в ході судового засідання, тим більше, що справа перебувала в провадженні суду фактично 2 роки.

Так, при необхідності, відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_8. могло бути проведено органами досудового слідства на підставі судового

3

доручення в порядку ст. 315-1 КПК України, після чого, суд міг призначити в разі необхідності відповідну експертизу.

Твердження суду першої інстанції про неможливість усунення цих недоліків в судовому засіданні не вмотивовані, суперечать законодавству і не можуть бути прийняті колегією суддів.

Виникають і істотні сумніви про необхідність таких слідчих дій, з огляду на термін майже в 3 роки з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди та особливостей людської пам'яті.

Тому такі дії головуючого по справі Романішина, колегія суддів розцінює як намагання ухилитись від оцінки зібраних по справі доказів і прийняття законного, обґрунтованого рішення. В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суддя Романішин може бути зацікавлений в розгляді справи, а отже не може продовжувати ЇЇ розгляд.

ч.2 ст. 374 КПК України передбачає, що апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановления вироку чи постанови.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ

ухвалила:

Апеляції прокурора та потерпілогоОСОБА_2. задоволити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від «27» березня 2007 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1за ст. 286 ч.1 КК України прокурору для організації додаткового розслідування - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.