КОПІЯ

Справа №11-407/ 07року                                                               Головуючий в 1-інстанції Красняк В.1.

Категорія-спист. 186 Ч.2КК України                                                               Доповідач Курдзіль В. Й.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

2007 року липня місяця „24" дня колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючої-судді: Дуфнік Л.М.

суддів :Курдзіля В.Й., Цінника П.О.

з участю прокурора: Леськіва В.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляцією помічника прокурора Красилівського району на вирок на вирок Красилівського районного суду від 28 квітня 2007 року. Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року   народження,   уродженця   та   мешканця   АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  з

неповною середньою освітою, учня Красилівського професійно-технічного ліцею, не

судимого згідно п.1 ст.89 КК України; засуджено: за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки і 6 місяців, згідно ст. 75 КК України;

ОСОБА_2,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_2р. у с Великі Юначки Красилівського району, жителя   с   Ключівка  Красилівського   району   Хмельницької   області,   українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не судимого згідно п.1 ст.89 КК України; засуджено: за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки і 6 місяців, згідно ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1. і ОСОБА_2. покладено обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місць проживання і роботи.

Речовий доказ телефон „Нокіа - 66101" повернуто потерпілому ОСОБА_3.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 16 березня 2007 року близько 16 год., за попередньою змовою між собою, відвели ОСОБА_3. у менш людне місце в районі гаражів, що неподалік магазину „Діброва" у м. Красилові, де з застосуванням насильства, відкрито відібрали у нього телефон „Нокіа-66101", вартістю 500 грн., на рахунку у якому було 10 грн. із стартовим пакетом карткою „Київ стар", вартістю 15 грн., який продали ОСОБА_4

В апеляції порушено питання про скасування вироку, постановления нового і призначення винним покарання у вигляді позбавлення волі.

На думку апелянта судом не прийняті до уваги негативні дані, які характеризують засуджених.

Зокрема, те, що ОСОБА_1. раніше вже засуджувався за ст. 186 ч.1 КК України з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік і зразу ж після сплиненням цього строку вчинив новий злочин.

ОСОБА_2. також раніше судимий 16 вересня 2004 року за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, згідно ст. 104 КК України, проте, також скоїв злочин повторно.

2 Все це свідчить про небажання їх стати на шлях виправлення і перевиховання.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримання апеляції, засудженого ОСОБА_2. на її заперечення, вивчивши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів, вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.

Висновок суду 1 інстанції про винність ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні відкритого викрадення телефону належного ОСОБА_3. за попередньою змовою між собою, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, самі засуджені визнали факт скоєння інкримінованого їм злочину, розкаялись. Ці ж обставини підтверджено показаннями: потерпілого ОСОБА_3., свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ст. 186 ч.2 КК України.

Покарання засудженим призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин справи.

Зокрема, суд обґрунтовано прийняв до уваги їхнє щире каяття, відшкодування шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого, стан здоров'я ОСОБА_2.

Окрім того, в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2. заявив, що в даний час працевлаштувався і дав обіцянку не порушувати закон.

Це ж вбачається і з заяви матері ОСОБА_1. ОСОБА_8. у судовому засіданні.

Що ж стосується доводів апеляції, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, ОСОБА_2. вироком Красилівського районного суду від 16 вересня 2004 року був засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, згідно ст. 104 КК України.

Проте, постановою від 5 жовтня 2006 р. його звільнено від призначеного покарання.

ОСОБА_1. засуджено вироком того ж суду від 26 жовтня 2005 року за ст. 186 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, згідно ст. 75 КК України.

Проте, постановою від 27 листопада 2006 року його від покарання звільнено.

Таким чином, згідно ст. 89 ч.1 КК України ці особи не мають судимості.

Тому, вважати їхнє попереднє засудження обставиною яка обтяжує покарання за цим вироком є неправомірним

В зв'язку з наведеним колегія судців підстав для скасування чи зміни вироку не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

вирок Красилівського районного суду від 28 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора Красилівського району без задоволення.