1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гладія С.В.

за участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2011 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 589139 про адміністративне правопорушення, оскільки останній, в порушення п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.3 ПДР України, 28.11.2011 року приблизно о 21 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по пр-ту Ватутіна, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю «ЗАЗ» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися, чим спричинив зіткнення з вказаним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні ДТП та притягнуто його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 30.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови та апеляційною скаргою, вимоги якої він змінив в суді апеляційної інстанції, зазначивши, що просить постанову суду змінити в частині накладеного на нього адміністративного стягнення.

Наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції він мотивував неповнотою судового розгляду, яку він вбачає у розгляді справи за його відсутності, що позбавило його можливості надати суду пояснення про обставини зіткнення транспортних засобів. При цьому, порушення вимог ст. 268 КУпАП, він обґрунтував тим, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, так як в період з 12 по 30.12.2011 року перебував у відрядженні за межами міста Києва, на підтвердження чого додав до апеляції копії відповідних наказів, а про розгляд справи дізнався лише 19.01.2012 року.

Стосовно неповноти судового розгляду він посилається на неврахування судом його пояснень щодо обставин події та даних про його особу, зокрема про те, що він має на утриманні сина, дружину і хвору матір похилого віку, а автомобіль використовує по роботі як директору ТОВ «Укрдосвіт» для відряджень по Україні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляції, вважаю, що слід залишити апеляцію без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2011 року № 589139, який він особисто підписав (а.с. 2), а судом було вжито усіх можливих заходів для сповіщення ОСОБА_1 про дату розгляду справи в суді шляхом направлення йому за адресою проживання відповідних повідомлень від 08 та 20.12. 2011 року (а.с.7, 8).

Тому, доводи ОСОБА_1 щодо не вжиття судом заходів для сповіщення його про місце, дату та час слухання справи судом є необґрунтованими.

Разом з тим, з урахуванням даних про перебування ОСОБА_1 на момент розгляду справи судом за межами міста Києва у відрядженні та про отримання ним копії вказаної постанови суду 19.01.12 року, вимоги апелянта в частині відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року заслуговують на увагу і підлягають задоволенню.

Що стосується висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.3 ПДР України, тобто про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то вони, з урахуванням наявних у справі даних про недотримання останнім правил безпеки дорожнього руху, є обґрунтованими.

Зокрема, вони підтверджуються зібраними по справі матеріалами, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 589139 від 28.11.2011 р. з додатками, схемі ДТП, поясненнях водія ОСОБА_2 і самого ОСОБА_1 про визнання ним своєї вини у спричиненні ДТП.

Також, слід зазначити, що пояснення ОСОБА_1 щодо обставин виникнення ДТП, надані ним в суді апеляційної інстанції, не суперечать наявним матеріалам та фактичним обставинам справи, викладеним у постанові суду, що підтверджує повноту даних, встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, посилання апелянта на необхідність зміни постанови суду, у зв'язку з порушенням його права на участь у розгляді справи, є невмотивованими, а тому не є достатньою підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Доводи апелянта щодо невідповідності обраного виду стягнення не можуть бути задоволені, оскільки відомості про особу ОСОБА_1, з урахуванням даних про неодноразове порушення ним правил дорожнього руху (а.с. 6), обставини і характер вчиненого правопорушення, істотно не знижують ступінь його винуватості у вчиненому, а тому не можуть бути підставою для пом'якшення виду стягнення.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року, якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у спричиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, - залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Суддя С.В. Гладій