1

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Юрдиги О.С.

суддів: Кузьміна А.С.,Одинця В.М.,

за участю прокурора: Дерюгіна Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою скаргу ОСОБА_1 на дії Генерального прокурора України залишено без задоволення. Копію заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2011 року,- вирішено направити Генеральному прокурору України за належністю та, за наявності до того підстав, перевірки й прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Рішення суду мотивовано тим, що суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.

У поданій апеляції ОСОБА_1 посилається на незаконність постанови суду, просить її скасувати скасувати та постановити свою постанову, визнати порушення ст.ст.97,99 КПК України, щодо не проведення прокурором Генеральної прокуратури України перевірки та не винесення мотивованої постанови при розгляді заяви про злочин від 24 вересня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно прокурора Хмельницької області та прокурорів цієї прокуратури. Зобов'язати Генерального прокурора України провести перевірку заяви про злочин скаржника від 24 вересня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно прокурора Хмельницької області та прокурорів цієї прокуратури відповідно до вимог ст.ст. 97, 99 КПК України та винести мотивовану постанову.Також просить винести окрему постанову, щодо неправомірних дій та бездіяльності прокурорів Генеральної прокуратури України.

Свої вимоги, обґрунтовує тим, що суд не дав правової оцінки порушенням кримінально-процесуального закону прокурорами Генеральної прокуратури України, які в порушення положень кримінально - процесуального закону скерували його заяву, в якій ставилося питання про притягнення до кримінальної відповідальності прокурора Хмельницької області та його заступників для розгляду до прокуратури Хмельницької області; суд не забезпечив належний розгляд справи і в судовому засіданні не встановлював причини не подання суду Генеральною прокуратурою України доказів. В мотивувальній частині постанови суду відсутні мотиви, з яких суд не задовольнив клопотання скаржника зобов'язати прокурора Генеральної прокуратури України вчинити дії по розгляду заяви про злочин скаржника відповідно до вимог ст.ст.97, 99 КПК України

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У скарзі, ОСОБА_1 оскаржує дії посадових осіб Генеральної прокуратури України щодо неприйняття ними рішення в порядку ст. 97 КПК України по його заяві від 24 вересня 2011 року, де ставиться питання про вчинення злочину посадовими особами прокуратури Хмельницької області та прокурорами Генеральної прокуратури України. Як встановив суд, вказану заяву Генеральною прокуратурою України 04 жовтня 2011 року направлено до прокуратури Хмельницької області за належністю.

Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції зазначив, суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Направляючи копію заяви ОСОБА_1 від 24.09.2011 року Генеральному прокурору України за належністю та за наявності до того підстав, перевірки й прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України, суд першої інстанції виходив із того, що у відсутні дані про подальший рух заяви скаржника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам чинного кримінально - процесуального закону. Також із дотриманням вимог ст. 380 КПК України, суд першої інстанції розглянув вимогу ОСОБА_1 щодо винесення окремої постанови на дії Генеральної прокуратури України, правильно вказавши, що це є право, а не обов'язок суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію скаржника залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття по його заяві про злочин рішення в порядку ст. 97 КПК України - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

Юрдига О.С. Кузьмін А.С. Одинець В.М.