Судове рішення #22430448

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


12 квітня 2012 року. м. Київ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Гаврилової М.В., Невідомої Т.О.,

при секретарі - Дем'яненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 січня 2012 року по справі за поданням Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Проца Віктора Степановича про примусове проникнення до житла, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року заявник звернувся із зазначеним поданням на обґрунтування якого зазначив, що у провадженні перебуває виконавче провадження за виконавчим написом від 15.11.2010 року за № 1667 нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» 4 097 961,30 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3.

Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 добровільно не погасила заборгованість у семиденний термін запропонований державним виконавцем, перешкоджає останньому в допуску до предмету іпотеки для його опису та арешту, просив задовольнити подання про примусове проникнення до вищезазначеного житла, що є предметом іпотеки за кредитним договором для його опису і арешту.(а.с. 1-25)

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 січня 2012 року подання головного державного виконавця Проца В.С. про примусове проникнення до житла задоволено, дозволено примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3.(а.с. 40-41)


В скарзі апелянт ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин, відсутності судового рішення про стягнення боргу та дійшов помилкового висновку про задоволення подання, таке рішення порушує права малолітніх дітей, які проживають у цій квартирі, просила скасувати оскаржувану ухвалу.(а.с. 44-51)

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримала скаргу і просила її задовольнити.

Інші особи до суду не прибули, ОСОБА_1 посилалась на неможливість явки до суду через хворобу про що подала письмову заяву, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином про що у справі є докази, суд апеляційної інстанції відкладав розгляд скарги за клопотаннями ОСОБА_1 01 березня та 22 березня 2012 року.(а.с. 59-82)

Зважаючи на вимоги ст. 3031 , ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.


Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача, доводи представника апелянта і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.


Згідно до п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-ХІV, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Судом встановлено, що 07 грудня 2010 року Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Проц В.С. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження за виконавчим написом від 15.11.2010 року № 1667 нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» 4 097 961,30 грн. боргу шляхом звернення стягнення на предмет договору іпотеки - квартири, що складається із п'яти кімнат, загальною площею 126.60 кв.м. та жилою площею 92 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3(Голосіївський район міста Києва), вартістю 3768907.50 грн.(а.с. 3-14, 28-30)

На адресу боржника ОСОБА_1 спрямовувались письмові вимоги допустити державного виконавця до вказаної квартири для її опису та арешту, ОСОБА_1 перешкоджає проведенню виконавчих дій про що складений акт.(а.с. 15-21)

За заявою боржника, державним виконавцем було зупинено виконавче провадження із 16 червня до 20 вересня 2011 року.(а.с. 31-36)

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.(а.с. 22-25)

На час розгляду подання державного виконавця районним судом і постановлення оскаржуваної ухвали 16 січня 2012 року виконавчий напис не визнаний таким, що не підлягає виконанню, доказів зупинення судом стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не надано. Рішення районного суду від 13 вересня 2011 року оскаржено, проте не скасовано.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року, яким було визнано право користування квартирою за малолітньою ОСОБА_7 із 12.05.2005 року було ухвалено після постановлення оскаржуваної ухвали, оскаржувана ухвала не впливає на виконання цього рішення, оскільки не перешкоджає малолітній дитині користуватись квартирою.

Посилання апелянта на відсутність судового рішення про встановлення боргу та порушення прав дітей, не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звертатись до державного виконавця з заявою про зупинення виконавчого провадження, а у випадку визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, вимагати закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності районний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання державного виконавця.

Помилкове посилання районного суду у мотивувальній частині на перешкоджання боржником виконанню судового наказу має бути виключено, оскільки до суду не надано доказів невиконання боржником судового наказу, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому, з огляду на положення ст. 303 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.


Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 2 ст. 307, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 січня 2012 року змінити, виключити з її мотивувальної частини висновок районного суду, що ОСОБА_1 перешкоджає виконанню судового наказу.

В іншій частині ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Т.О.Невідома

М.В.Гаврилова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація