1

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Юрдиги О.С.

суддів Одинця В.М., Фрич Т.В.

за участю прокурора Копил С.І.

захисників скаржника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Печерського районного суду міста Києва залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на дії прокуратури міста Києва.

Посилаючись на незаконність постанови суду, ОСОБА_3 у апеляції, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким зобов'язати прокуратуру м.Києва виконати свої функціональні обов'язки порушивши кримінальну справу, в порядку ст.ст.4, 94, 97 КПК України притягнути до відповідальності слідчого СУ ГУ МВС України ОСОБА_4 за ст.382 КК України, який злісно та умисно не виконує рішення Дарницького районного суду м.Києва від 04 березня 2011 року та вжити заходів до виконання вказаного рішення суду. Також зазначає, що про слухання справи в суді першої інстанції його вчасно не повідомлено, чим порушено право на захист.

Заслухавши доповідача, захисників скаржника, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляція ОСОБА_3 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м.Києва зі скаргою, в якій просить зобов'язати прокуратуру міста Києва прийняти рішення в порядку ст.97 КПК України відносно ст. слідчого СУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_4, який не виконав рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року, а також винести окрему ухвалу щодо нього, яку направити Генеральному прокурору України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що його захисник ОСОБА_5 звернувся до прокуратури міста Києва в його інтересах із скаргою, в якій просив зобов'язати ст.слідчого СУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_4, виконати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року, а за не виконання вказаного рішення притягнути його до відповідальності за ст.ст. 371, 382 КК України. Однак, прокуратура міста Києва залишила без реагування скаргу його захисника, не прийняла процесуального рішення, передбаченого ст.97 КПК України.

Залишаючи скаргу ОСОБА_3 без задоволення, суд першої інстанції зазначив, що скарга його захисника - ОСОБА_5, яка надійшла до прокуратури міста Києва, за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить даних про ознаки будь-якого злочину в діях слідчого, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст. 97 КПК України. За результатами розгляду скарги, заступником прокурора міста Києва ОСОБА_6 30 листопада 2011 року ОСОБА_5 надіслано відповідь.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.97 КПК України, прокурор зобов'язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити кримінальну справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю. Такий порядок вирішення стосується виключно заяв ( повідомлень) про злочини.

Скарга ОСОБА_5, яка надійшла до прокуратури м.Києва, за своїм змістом, не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить даних про ознаки будь-якого злочину в діях слідчого, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Окрім того, ст. 234 КПК України передбачено, що дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо так і через слідчого. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що прокуратурою міста Києва виконано всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, на заяву ОСОБА_5 надано відповідь від 30 листопада 2011 року за № 04/3/1-4656-11, копію якої долучено до матеріалів справи.

Доводи апеляції скаржника про те, що суд повинен був зобов'язати прокуратуру вчинити конкретні дії, на які він посилається у скарзі, колегія суддів вважає не обґрунтованими.

Розглядаючи скаргу на дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури в межах кримінального судочинства, суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року є законною, тому апеляцію скаржника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на дії прокуратури міста Києва - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_3 - без задоволення.

Судді:

Юрдига О.С. Одинець В.М. Фрич Т.В.