РІШЕННЯ Справа №2о-163/08р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2008 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Решетніка М.О.
при секретарі - Скрипниченко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 „Про встановлення факту належності правовстановлюючого документа”, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності їй договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 03 травня 1997 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр НОМЕР_1, посилаючись на те, що в паспорті НОМЕР_2, який було видано 26 червня 1980 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровскій області, її прізвище, імя та по-батькові було записане як «ОСОБА_2».
03 травня 1997 року вона уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. У вказаному договорі зазначалась покупцем квартири, її по батькові записано - «ОСОБА_2».
При заміні паспорта радянського зразку на паспорт громадянина України у 1998 році в українському перекладі з російської мови в новому паспорті було внесено запис по батькові - «ОСОБА_1».
В довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 20 листопада 2002 року, виданій ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська також значиться по батькові «ОСОБА_1».
При її зверненні до Обласного державного нотаріального архіву Дніпропетровського обласного управління юстиції з проханням виправлення розбіжностей запису в правовстановлюючих документах на квартиру їй письмово відмовили на тій підставі, що повноважень на виправлення цих розбіжностей в документах у обласного державного нотаріального архіву немає.
У зв'язку з різницею перекладу по батькові в новому паспорті та довідці про присвоєння ідентифікаційного коду, зазнає труднощі з отриманням витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно та його продажу, що в свою чергу не дає можливості розпоряджатися своїми майновими правами на власний розсуд, як це передбачено цивільним законодавством України.
Представник заявника у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на зазначені у заяві обставини.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, заявник народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селищі міського типу Ляди Дубровенського району Вітебської області, Республіка Бєларусь. Російською мовою її прізвище, імя та по-батькові - «ОСОБА_1».
Із копії відповіді Обласного державного нотаріального архіву від 05 травня 2008 року за №78/2-27 вбачається, що 26 червня 1980 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровскій області заявниці було видано паспорт НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2.
Із копії договору купівлі-продажу, посвідченого 03 травня 1997 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр НОМЕР_1 вбачається, що заявниця придбала квартируАДРЕСА_1, і в договорі її по батькові зазначено як „ОСОБА_2”.
У зв'язку із здійснюваним в Україні обміном бланків паспортів громадян СРСР на паспорти громадян України, заявниця 25 листопада 1998 року в Бабушкінському РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровскій області отримала паспорт громадянина України НОМЕР_3, при цьому її по батькові було записано як „ОСОБА_1”.
Таким чином по батькові, зазначене заявниці в договорі купівлі-продажу від 03 травня 1997 року - „ОСОБА_2”, не відповідає її по батькові в паспорті громадянина України - „ОСОБА_1”.
Встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу для ОСОБА_1 має юридичне значення, оскільки, надасть їй можливість отримати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно для розпорядження належним їй на праві приватної власності нерухомим майном, у передбаченому законодавством України порядку.
Виходячи з наведених доказів та їх оцінки, не викликає сумніву факт належності договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 03 травня 1997 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр НОМЕР_1 ОСОБА_1.
Про те, що саме заявниця придбала вищезазначену квартиру, а відповідно є стороною у договорі купівлі-продажу свідчить і її реєстрація за адресою цієї квартири з 26 листопада 1998 року і до даного часу, тобто після переоформлення на своє ім'я всіх необхідних правоустановлюючих документів на квартиру.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим законом.
Відповідно до п.6 ст.256 ЦПК України суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.
Керуючись ст.ст.16, п.6 ст.256 ЦК України, ст.ст.3,10,11,57,60,212-215,256,257,259 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Встановити, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 03 травня 1997 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр НОМЕР_1, належить ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Решетнік М.О.
Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 27 травня 2008 року.