АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/850/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1. Середа Л.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В.І.

суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про зобов'язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про зобов'язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни». Зазначила, що вона відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.

Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії її, як дитині війни, протягом 2007 - 2010 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за період з липня 2007 року по липень 2010 року включно.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по 03 вересня 2010 року включно, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже проведених за ці періоди виплат; у задоволенні решти вимог - відмовити.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог, так як вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги по наступних підставах:

За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 2595-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах даної категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Також судом правильно не було взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Періоди доплат, які вказані в рішенні суду, в апеляційній скарзі не оспорюється.

Справа розглянута в порядку цивільного судочинства і тому з відповідача правильно у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягнуто судові витрати на користь позивача. При зверненні до суду в порядку цивільного судочинства позивач мав право ставити питання про захист свого порушеного права не протязі загального трирічного строку позовної давності і цей строк апелянтом не оскаржується. Тому при перегляді справи в порядку адміністративного судочинства колегія суддів не може звузити права позивача на захист його порушених прав.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2010 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :