АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/413/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19,24 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівГончар Н.І., Пономаренко В.В.
при секретаріКривденко О.О.
представник позивача ОСОБА_6
представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8
представників «Страхова компанія «АХА Україна» Рафальський М.Л., Штельмах В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_11 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», ОСОБА_7, третя особа публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_11 звернулась з позовом в суд до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», ОСОБА_7., третя особа публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про стягнення боргу.
В обґрунтування свої позовних вимог вказувала що 24.07.2008 року між відповідачами був укладений договір № 2083192 страхування наземного транспорту, за яким відповідач ПрАТ «СК «АХА Україна» (на час укладення договору ЗАТ «СК «Український страховий альянс») зобов'язалось у разі настання страхового випадку здійснити відповідачу ОСОБА_7 виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю марки «Форд Мондео», реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_7 на праві приватної власності.
Відповідно до п. 7.1 додатку № 1 до договору страхування, відшкодуванню підлягають прямі збитки, заподіяні ОСОБА_7 внаслідок страхового випадку. Одним із таких страхових випадків, згідно п. 11.1 договору, є дорожньо-транспортна пригода (ДТП). 21.07.2009 року в м. Кременчук по вул. Котлова сталася ДТП, внаслідок якої вказаному вище автомобілю було заподіяно шкоду. Про вказану ДТП ОСОБА_7 негайно повідомив страховика і згодом подав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.
За розрахунками відповідача ПрАТ «СК «АХА Україна», викладеними у листі від 23.10.2009 року, вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_7 складає 45603,40 грн. Фактично страхувальнику було виплачено 36338.68 грн. Сума збитку була зменшена на коефіцієнт фізичного зносу (0,22), франшизу 1210,00 грн. та збільшена на суму витрат 300,00 грн. по евакуації автомобіля. У зв'язку з незгодою із вказаною сумою виплати ОСОБА_7 звернувся до судового експерта - автотоварознавця ОСОБА_14, яким було проведено експертне автотоварознавче дослідження з питання визначення вартості відновлювальної ремонту та матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП. За наслідками дослідження складено висновок № 098/09 від 06.11.2009 року, згідно якого розмір відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу складає 62151,85 грн.
Враховуючи це ОСОБА_7 25.11.2009 року звернувся до страховика з вимогою доплатити страхове відшкодування в сумі 24903,17 грн. Із вказаної суми фактично було сплачено лише 4717,14 грн. Залишок заборгованості складає 20186,03 грн., які до сьогодні не сплачені. Згідно п. 7.2 додатку № 1 до договору страхування відповідач повинен виплати страхове відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту складання страхового акту, який складається протягом 20 робочих днів з моменту отримання всіх необхідні документів.
Відповідач не виконав власного обов'язку, закріпленого в ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», п.п. 4.3.4, 7.2 додатку № 1 до договору страхування, щодо виплати страхового відшкодування, хоча всі необхідні документи були надані відповідачу до 19.01.2010 року і, відповідно, останній зобов'язаний б виплатити страхове відшкодування в належній сумі не пізніше 19.02.2010 року.
Відповідно до ст. 997 ЦК України, кожна із сторін договору страхування має право достроково припинити дію цього договору, повідомиш іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення. У разі дострокового припинення дії договору страхування за ініціативою страхувальника, якщо його вимога обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю (ст. 997 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про страхування»). Аналогічні положення містяться в п. 9.3.1 додатку № 1 до договору страхування.
Як вказано вище відповідач ПрАТ «СК «АХА Україна» не виконав п.п. 4.3.4, 7.2 додатку № 1 до договору страхування, а саме не сплатив страхове відшкодування в необхідному розмірі, у зв'язку з чим 19.03.2010 року ОСОБА_7 направив страховику заяву про припинення (розірвання) договору та повернення страхових платежів.
Враховуючи положення п. 9.3 договору страхування та зміст вимоги, цей договір припинено з 30.04.2010 року, а страховик не пізніше того ж дня повинен був повернути страхувальнику сплачені ним страхові платежі в сумі 20674,46 грн., проте цього не зробив.
Зважаючи на вищенаведене у ОСОБА_7 виникло право вимоги сплати приватним акціонерним товариством «СК «АХА Україна» коштів в сумі 40860,49 грн. (20186,03 грн. страхового відшкодування + 20674,46 грн. повернення страхових платежів). 22.11.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір уступки вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги сплати вказаних вище коштів, а саме: страхового відшкодування в сумі 20186.03 грн. та повернення страхових платежів в-сумі 20674,46 грн., а всього 40860.49 грн.16.12.2010 року первісний кредитор ОСОБА_7 надіслав ПрАТ «СК «АЗ Україна» повідомлення про заміну кредитора, в якому вказано про необхідні сплачувати борг саме позивачу. 17.12.2010 року позивач надіслав страховику вимоги про сплату зазначених вище коштів із зазначенням своїх платіжних реквізитів. Однак коштів не отримав.
Умовами п. 7 договору уступки вимоги передбачений обов'язок відповідача ОСОБА_7, в якості поручителя, солідарно відповідати за виконання страховиком зобов'язань, зазначених в п. 1 договору в сумі 10000.00 грн.
Таким чином позивач вправі вимагати стягнення солідарно з відповідачів частини боргу на загальну суму 10000.00 грн. та окремо з відповідача ПрАТ «СК «АХА Україна» частини боргу на суму 30860.49 грн.
Просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_11 частину основного боргу в сумі 10000,00 грн. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» на користь ОСОБА_11 частину основного боргу в сумі 30860,49 грн.; судові витрати покласти на відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року скасувати, вважаючи що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не повністю ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», ОСОБА_7., третя особа публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про стягнення боргу, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що страховик повністю виконав свої зобов'язання перед застрахованим, позивачкою по справі ОСОБА_11, передбачені умовами договору страхування та законом, а тому її позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Проте повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не є можливим.
Встановлено, що 24.07.2008 року між відповідачами був укладений договір № 2083192 страхування наземного транспорту, за яким відповідач ПрАТ «СК «АХА Україна» (на час укладення договору ЗАТ «СК «Український страховий альянс») зобов'язалось у разі настання страхового випадку здійснити відповідачу ОСОБА_7 виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю марки «Форд Мондео», реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_7 на праві приватної власності.
21 липня 2009 року відбулось пошкодження застрахованого транспортного засобу, про що позивач 22 липня 2009 року повідомив страховика, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна». Вказана подія страховиком визнана страховим випадком.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з п. 7.3 Умов страхування (Додаток № 1 до Договору), розмір завданих збитків визначається на підставі документів згідно з пп. 6.1, 6.2 Умов страхування. За рішенням страховика, розрахунок страхового відшкодування проводиться на підставі автотоварознавчого дослідження (експертизи), яку замовляє страховик та/або попередньої калькуляції чи рахунку з СТО, яка узгоджена зі страховиком.
З метою визначення розміру збитку, заподіяного власнику застрахованого транспортного засобу в результаті вказаного випадку, страховиком було замовлено проведення товарознавчого дослідження у судового експерта автотоварознавця ОСОБА_15 Згідно з висновком № 1586/09 від 10.08.2009 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ТЗ FORD Mondeo, д/н НОМЕР_1, становить 45 603,40 грн. Згідно з п. 16.3 Договору, виплата страхового відшкодування здійснюється із врахуванням зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей та приладдя транспортного засобу.
Згідно п. 8.1.2 Умов страхування, при настанні страхового випадку страхувальнику, в межах страхової суми, за умови попереднього погодження із страховиком відшкодовується сума підтверджених і погоджених зі страховиком витрат з рятування ТЗ і зменшення розміру збитку та сума витрат на евакуацію ТЗ, але не більше 300 (трьохсот) гривень 00 копійок на весь строк дії Договору.
Згідно з страховим актом № 9053/09/05/24 страховиком було виплачено ОСОБА_7 страхове відшкодування шляхом перерахування на СТО ТОВ «Колос - Авто», виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля за вирахуванням безумовної франшизи (відповідно до п. 12.1 Договору - 1 210.00 грн.) та компенсовано витрати на евакуацію ТЗ (згідно з товарним чеком № 80 від 21.07.2009 p., виданим ФОП ОСОБА_9.), всього в сумі 36 338,68 грн.
Доводи апелянта про те, що страховик необгрунтовано провів відшкодування з урахуванням зносу пошкоджених деталей та визначив його коефіцієнт в розмірі 0,22 є безпідставними, так як врахування амортизаційного зносу передбачено договором страхування, а саме п. 16.3 договору та п. 7.5 умов страхування, який був підписаний страхувальником, чим він погодився на їх умови. Розмір коефіцієнту зносу визначений відповідно до п. 7.5 договору. Визначений розмір амортизаційного зносу пошкоджених деталей відповідає дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Разом з тим, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача про те, що в результаті повторного огляду пошкодженого автомобіля виявлено приховані пошкодження, які не могли бути виявлені при первинному огляді автомобіля. Судом першої інстанції цей доказ безпідставно визнано недопустимим. Відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 визначено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликались, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті(акті), висновку.
Зазначена вимога підзаконного нормативного акту та умов договору п. 4.1.4 та 7.2 щодо виклику відповідача для огляду транспортного засобу дотримано позивачем, тим самим не порушено порядок надання доказів. При таких обставинах відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України суд першої інстанції безпідставно відхилив даний доказ як недопустимий.
В послідуючому провести іншу судову авто-товарознавчу експертизу не представилось можливим, так як після повторного огляду автомобіля, на який представник страховика не з'явився, позивачем було проведено повний ремонт за власні кошти та він знаходиться в стадії експлуатації (а.с. 160-161).
Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження було виявлено приховані пошкодження, які не були виявлені при первинному огляді автомобіля - пошкодження кріплення фари лівої та теплообмінника і трубки кондиціонера. Вартість фари лівої становить -5443 гривни, вартість теплообміннирка (він же радіатор надувний) - 4072 гривни. Вартість заміна лівої фари та регулювання фари становить 10 гривень + 20 гривень = 30 гривень. Заміна теплообмінника - 70 гривень. Таким чином страховиком недоплачено за результатами виявлених скритих недоліків і пошкоджень - ( 5443 + 4072 + 30 + 70) = 9615 гривни.
Позивачем було витрачено на евакуацію автомобіля 300 гривень, але страховик не надав доказів того, що дані кошти повернуто позивачу. Відшкодування зазначених витрат передбачено договором страхування, але страховиком вони не виплачені позивачу і оспорюються (9615 гривень +300 гривень) = 9915 гривень.
За зазначених обставинах суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що при врегулюванні заявленої події AT «CK «АХА Україна» повністю та належним чином виконано свої зобов'язання перед страхувальником, із дотриманням вимог Закону України «Про страхування» та умов договору страхування, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до зміни та стягнення з відповідача на користь позивачів суми додаткових витрат на ремонт прихованих пошкоджень - фари лівої, теплообмінника та трубки кондиціонера та витрат не евакуацію автомобіля в сумі 9915 гривни.
Доводи апелянта про дострокове припинення дії договору страхування, так як відповідач в оговорені законом та договором строки не повністю відшкодував страхові виплати, не підлягають до задоволення, так як страховик не відшкодував лише частину суми що ним оспорюється. Також апелянтом заявлено дві взаємовиключні вимоги - зобов'язання виконати повністю договір страхування за страховою подією та дострокове припинення договору страхування та повернення страхових внесків. Зазначене виключає виконання вимоги про дострокове розірвання договору страхування.
Апелянтом не зазначено в чому полягає невірне відшкодування страхових виплат за висновком експертно-товарознавчого дослідження від 10.08.2009 року, за виключенням прихованих пошкоджень. Тому вимога про відшкодування недоплаченого страхового відшкодування по фактично здійсненому ремонту також не підлягає до відшкодування.
Так як рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, то рішення суду першої інстанції підлягає до зміни та достягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» на користь позивача 9915 гривни.
Керуючись ст. ст. 301, 303, 307, п. 1, 4 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року задоволити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року змінити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» про стягнення страхових виплат - скасувати.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» на користь ОСОБА_11 9915 гривни.
В іншій частини рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :