АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/1315/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 57 Свитка С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.
при секретаріКривденко О.О.
представника позивача ОСОБА_6
представника органу опіки і піклування Зубалій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 з участю третіх осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області в особі сектору ГІРФО про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_9 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
В обґрунтування свої позовних вимог вказувала, що від шлюбу з ОСОБА_9, в якому сторони перебували з 1998 року по 2003 рік, мають спільну дитину - неповнолітню ОСОБА_10, яка після розірвання шлюбу проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. З 2008 року позивачка має дозвіл на проживання в республіці Італія, де працює за контрактом у зв'язку з чим має намір запросити доньку в зазначену країну для подорожі і оздоровлення, але відповідач безпідставно не дає своєї згоди на виїзд дитини за межі України, що шкодить інтересам дитини.
ОСОБА_10 просила визнати відмову відповідача щодо тимчасового виїзду за кордон неповнолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, безпідставною та дозволити їй без згоди відповідача - ОСОБА_9, оформити документи для тимчасового виїзду ОСОБА_10 в Республіку Італію.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2012 року в позовних вимогах ОСОБА_8 відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6. просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_9 за участі третіх осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області в особі сектору ГІРФО про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка не зазначила в своєму позові всіх необхідних даних, для отримання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон, що буде порушувати право іншого батька на виховання та спілкування з дитиною.
Встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 1998 року по 2003 рік перебували в шлюбі, мають спільну дитину - неповнолітню ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір'ю та бабусею і перебуває на її утриманні. З 2008 року ОСОБА_8 має дозвіл на проживання в республіці Італія, де працює за контрактом у зв'язку з чим має бажання поїхати до Італії на деякий час разом неповнолітньою дочкою. Відповідач ОСОБА_9 не надає нотаріально посвідченої згоди на такий тимчасовий виїзд неповнолітньої дочки з нею до Італії.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною 3 ст. 313 ЦК УК4раїни передбачено, що фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року та постановою КМ України №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
Згідно ст. 4 Правил перетинання кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
Якщо відсутня нотаріально посвідчена згода одного з батьків, тоді підставою для виїзду неповнолітньої дитини являється судове рішення.
За зазначених обставин в судовому рішенні також повинно бути вказано держава прямування неповнолітньої дитини та відповідний часовий проміжок перебування її у цій державі.
Позивачка в своїй позовній заяві не вказала на який відповідний часовий проміжок перебування в Італії вона просить суд надати дозвіл вивезти свою неповнолітню дочку та на які цілі перебування в цій країни дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд першої інстанції сприяв позивачці у всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та роз'яснив її вимоги закону, який передбачає порядок надання судом дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди відповідача та пропонував з'ясувавати та доповнити свої позовні вимоги, але позивачка не уточнила термін перебування неповнолітньої дитини з нею за кордоном та мету поїздки.
Тому вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення, так як відмова суду в наданні дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини мотивована судом першої інстанції не запереченнями відповідача, а не дотриманням позивачкою вимог закону на отримання такого дозволу - зазначення відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2012 року відхилити, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :