24.04.2012
Номер провадження 11/2190/104/2012 Головуючий у 1-й інстанції Радченко С.В.
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Коровайко О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Коровайка О.І.
Суддів Черствої Є.О., Красновського І.В.
З участю прокурора Чепуріної А.С.
Представника цивільного відповідача ОСОБА_1
Потерпілої ОСОБА_2
Захисника ОСОБА_3
Засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, та апеляцією цивільного відповідача ПП «Добриня»на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2011 року.
В С Т А Н О В И Л А
Цим вироком засуджено
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Піски Новопсковського району, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого середню освіту, працюючого водієм ПП «Добриня», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки та покладено обов'язок передбачений п.3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід -підписка про невиїзд.
Постановлено стягнути: з ПАТ Страхова компанія «Вусо»на користь ОСОБА_5 13 657 грн. 52 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; з ПП «Добриня»на користь ОСОБА_5 27 450 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 15 липня 2011 року, близько 23.00 год., керуючи автомобілем cedes-Benz 1831»держномер НОМЕР_1 з причепом W»р.н. НОМЕР_2, здійснюючи рух по вул. Дорожній в смт. Козацьке, в порушення вимог п.п.2.3 «б», 10.1, 10.6, 11.13, 13.1 Правил дорожнього руху, виїхав на ліве узбіччя по ходу свого руху, проявив неуважність та безтурботність до дорожньої обстановки яка склалася, перед виконанням маневру - розворот направо, не впевнився в його безпечності, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 завдано тяжкі та середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції прокурор по справі, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого та доведеності вини, вказує, що призначене покарання є м'яким та не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Суд безпідставно визнав обставиною яка пом'якшує покарання -щире каяття, оскільки засуджений цивільний позов потерпілої не визнав. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
В апеляції представник цивільного відповідача - ОСОБА_6, вказує, що вирок в частині вирішення цивільного позову є незаконним, оскільки справа розглянута без участі цивільного відповідача, ухвала про зміну відповідача за позовом потерпілої судом не виносилась. Жодних доказів, які б підтверджували наявність спричиненої потерпілій моральної шкоди суду не надано. Зазначає, що заявлена потерпілою сума відшкодування моральної шкоди -30 000 грн. є завищеною. Просить вирок суду змінити, зменшити суму компенсації моральної шкоди, що стягується з ПП «Добриня»до 2450 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, представника цивільного відповідача ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, засудженого ОСОБА_4, який в судових дебатах та під час надання йому останнього слова, просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляція представника цивільного відповідача -ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі строком не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З оскарженого вироку вбачається, що ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і вказаний вид та розмір покарання апелянтом не оспорються. На думку колегії суддів, судом першої інстанції з достатньою повнотою враховано ступінь тяжкості вчиненого, який хоча і відноситься до категорії тяжких, разом з тим вчинено з необережності, особу винного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставину яка пом'якшує покарання - щире каяття. Крім того, судом враховано думку потерпілої яка просила не позбавляти ОСОБА_4 волі. Покарання засудженому призначено в межах ч.2 ст. 286 КК України. На думку колегії суддів, не визнання засудженим розміру цивільного позову, заявленого потерпілою, не вказує на відсутність у нього щирого каяття, оскільки останнє припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність. З матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання, вбачається, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, підстав для призначення більш суворого покарання не вбачається.
Разом з цим, розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд першої інстанції істотно порушив вимоги закону. Так, з матеріалів справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 пред'явила цивільний позов до ОСОБА_4 В судовому засіданні суд змінив цивільного відповідача по заявленому позову, а саме залучив в якості цивільних відповідачів ПАТ страхова компанія «Вусо»та ПП «Добриня». Статтею 51 КПК України, визначено права цивільно відповідача, в тому числі і брати участь у судовому розгляді справи. Проте, представник ПП «Добриня»участі у розгляді справи не приймав, що підтверджується протоколом судового засідання, належних відомостей про виклик представника ПП «Добриня»в судове засідання для участі у розгляді справи в матеріалах справи не має. За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді цивільного позову в зазначеній кримінальній справі судом істотно порушено права цивільного відповідача, у зв'язку з чим, вирок в частині вирішення цивільного позову не можна визнати законним і він в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А
Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, апеляцію представника цивільного відповідача ПП «Добриня»- ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 15 листопада 2011 року щодо ОСОБА_4, в частині вирішення цивільного позову, скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в той же суд в іншому складі суддів.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: