АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/2090/2727/2012 Головуючий 1-ої інст.: Чайка І.В.

Справа № 2-2739/2011

Категорія: договірні Доповідач: Маміна О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Маміної О.В.

суддів -Крилової Т.Г., Цвірюка В.О.,

при секретарі - Хромовій Н.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»про визнання недійсними умов кредитного договору, визнання неправомірними дій відповідача, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилався на те, що між ним та ПАТ КБ «Приватбанк»укладений кредитний договір №НАЕ2АК 14350004 від 18 вересня 2007 року з метою придбання автомобіля ВАЗ 21121. При укладенні зазначеного договору позивач уклав також з АСК «АІС-Поліс» договір КАСКО від 17.09.07р. № 05/К-022581 добровільного страхування транспортного засобу, за яким вигодонабувачем є ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, при підписанні документів для оформлення договору кредиту та з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором укладено Договір страхування наземного транспорту від 18.09.07р. із ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», страховим агентом та вигодонабувачем за яким є ПАТ КБ «ПриватБанк». Також 18 вересня 2007 року укладений Договір застави рухомого майна № НАЕ2АК 14350004, згідно вимог якого в забезпечення виконання зобов'язань перед банком передано в заставу рухоме майн -автомобіль ВАЗ 21121 д.н. НОМЕР_1. 19 липня 2008 року сталася ДТП за участю зазначеного автомобіля і настав страховий випадок. 21 липня 2008 року ОСОБА_1 надав всі необхідні документи ПАТ КБ «Приватбанк»як представнику страховика, проте з невідомих позивачу підстав документи не були передані, у зв'язку з чим позивач не отримав страхове відшкодування і транспортний засіб досі не відремонтований. 11 вересня 2008 року Банк без попередження збільшив розмір щомісячного платежу, в результаті чого в позивача склалась заборгованість, в тому числі і по страховим платежам. 12 січня 2009 року позивач дізнався, що Банком підвищена відсоткова ставка з 5, 04 до 7, 08 % річних. Вважав зазначені дії Банку неправомірними. Уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним п.п. 2.2.7 п. 2 кредитного договору в частині зобов'язання Позичальника страхувати заставне майно в ЗАТ «СК «Інгосстрах»з моменту укладання; визнати недійсними п.п. 2.1.1., 2.1.3., 2.2.10., 2.3.3., 2.3.7., 2.4.3. п. 2 Кредитного договору з моменту укладення; визнати неправомірними дії Банку щодо нарахування заборгованості, яка рахується по кредитному договору, страхових платежів по страхуванню наземного транспорту за весь час знаходження автомобілю в неробочому стані та скасувати нараховану заборгованість за період з 18.09.2008 по 17.09.2012 року; визнати недійсними п.п. 2.3.1 та 2.3. п. 2 кредитного договору в частині права Банку змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом та відсоткової ставки за прострочену заборгованість за кредитним договором, скасувати збільшення з 01.08.2008 по 10.01.2009 року, враховуючи нараховану пеню, повернути сторони у первісний стан, з 01.11.2008 року відсоткову ставку за користування кредитом вважати у розмірі 0, 42 % на місяць, та відсоткову ставку за прострочену заборгованість у розмірі 2, 5 % на місяць, провести відповідний перерахунок сплачених грошових коштів; залишити у первісній редакції, що діяла на момент укладення, п. п. 7.1. п. 7 кредитного договору; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості, виходячи із фактично сплачених коштів та ліквідувати заборгованість, що рахується на кредитному рахунку по страховим платежам за весь час знаходження автомобіля в неробочому стані, тобто за страхові періоди з 18.09.2008 року по 17.09.2012 року на загальну суму 3 189, 96 доларів США, з моменту її виникнення, тобто з 16.10.2008 року по дату ухвалення рішення та відповідно нараховану за вказаний період пеню; визнати неправомірними дії Банку щодо направлення Позивачу повідомлення від 17.08.2011 року з вимогою погашення простроченої заборгованості.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 28 лютого 2012 року скасувати, посилається на неповне з'ясування судом обставин справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАЕ2АК14350004, відповідно до умов якого яким Банк зобов'язався надати позичальникові кредит в розмірі 11893,74 доларів США зі сплатою за користування кредитом 5,04 % на рік, з кінцевим терміном повернення 17 вересня 2012 року, на наступні цілі 2540,72 долари США на сплату страхових платежів за договорами особистого страхування та страхування наземного транспорту до 17 вересня 2012 року; 9 353, 02 долари США, з яких 45370,00 грн. - на купівлю автомобіля, 6,8 доларів США -для сплати за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі. 181,48 доларів США для сплати винагороди за надання фінансового інструменту, 90,74 долари США -на сплату страхових платежів за договором особистого страхування на поточний рік.( а.с.34-37)

В забезпечення виконання умов кредитного договору 18.09.2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна № НАЕ2АК14350004, згідно з яким ОСОБА_1 передав у заставу банку автомобіль ВАЗ 21121, 2007 року випуску, д.н.: НОМЕР_1 ( а.с.40-43).

Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в передбаченому договором розмірі. Натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних платежів належним чином не виконує, в результаті чого станом на 12 серпня 2011 року має заборгованість за кредитом в розмірі 5 190,67 доларів США.( а.с. 178- 181)

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 652 ЦК України законодавець не забороняє односторонню зміну умов договору, в разі закріплення цього положення в договорі і якщо це не заборонено законом.

03.10.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк»виданий наказ, затверджений Головою правління Приватбанку Дубілетом О.В., згідно з яким був підвищений розмір відсоткової ставки за вищевказаним кредитним договором на 2,04 % до 7,08 %, в зв'язку із змінами на світовому фінансовому ринку. Таке право банку, передбачено п.п. 2.3.1. кредитного договору, згідно з яким банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. ( а.с. 171-174).

Про прийняття нової відсоткової ставки за кредитним договором відповідач повідомлявся шляхом направлення 10.10.2008 р. на його адресу відповідного листа , що підтверджується поштовим реєстром № 153 UAN від 10.10.2008 р. з штемпелем поштамту 10.10.2008 р.(а.с.175-177).

Частиною 2 статті 5 ЦК України, закріплено правило, згідно з яким акти цивільного законодавства не мають зворотньої дії у часі.

Законом України № 661-17 від 12.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності з 10.01.2009 року, накладено заборону банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку. Але, враховуючи те, що в кредитному договорі, укладеному між сторонами по справі, передбачено право банку на підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку, та ніяких законодавчих обмежень на вчинення такого правочину станом на 03.10.2008 року не було, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності дій Банку по підвищенню процентної ставки за Кредитним договором.

Згідно з п.п. 2.1.З., 2.2.7. Кредитного договору , укладеного між Банком та ОСОБА_1, позичальник звернувся до банку про надання йому кредиту на сплату чергових страхових платежів відповідно до Договорів особистого страхування та страхування наземного транспорту, письмово узгоджених з Банком, тобто візою уповноваженого представника Банку, і доручив банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно з договорами страхування. А у випадку надання Позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел до дат їхньої сплати, таке доручення не підлягає виконанню. Перерахування кредитних коштів Банк зобов'язується провадити у випадку не пред'явлення Позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дат їхньої сплати, передбачених Договорами страхування. При цьому Позичальник надає Банку належним чином оформлені Договір особистого страхування та договір страхування наземного транспорту.

Пунктом 17.1. договору застави рухомого майна № НАЕ2АК14350004 від 18.09.2007 року передбачений обов'язок заставодавця ОСОБА_1 застрахувати предмет застави на користь Заставодержателя та надати йому договір страхування та докази сплати страхового платежу. Страхування Предмета застави здійснюється у страховій компанії узгодженій з заставодержателем, не пізніше дня укладення цього договору. Не пізніше дати закінчення договору страхування, продовжити строк його дії або укласти новий договір страхування на користь Заставодержателя у страховій компанії, погодженій з ним та надати йому докази сплати страхового платежу в той же строк. До повного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором вигодонабувачем за договором страхування є Банк/Заставодержатель.

З матеріалів справи вбачається, що з 17.09.2007 року по 17.09.2008 року ОСОБА_1 застрахував предмет застави в АСК «АІС-Поліс», про що свідчить договір № 05/К- 022581, та самостійно сплатив страховий платіж за перший рік дії договору. Відповідно до п. 22 цього договору, він діє до дати вказаної як дата припинення дії договору, тобто до 17.09.2008 року, та не лонгується якщо страхувальник завчасно не сплатить страховий платіж за наступний рік.

На виконання умов Кредитного договору та договору застави рухомого майна між ОСОБА_1 та СК «Інгосстрах»18.09.2007 року був укладений договір особистого страхування на строк з 18.09.2007 року по 17.09.2008 року, а також 18.09.2007 року договір страхування наземного транспорту на строк з 18.09.2008 року до 17.09.2009 року. А у разі сплати чергових страхових платежів дія договорів лонгується на той же строк. Вигодонабувачем за договорами страхування є ПАТ КБ «Приватбанк».

Тож Банк у виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та договором застави рухомого майна, щорічно за рахунок кредитних коштів сплачує чергові страхові платежі за дорученням позичальника ОСОБА_1 за договором особистого страхування починаючи з 18.09.2007 року, а за договором страхування наземного транспорту - з 18.09.2008 року.

Позивач погодив з Банком страховика предмету застави з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору, договору застави рухомого майна.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхування наземного транспортного засобу є обов*язковим, тому Банку для виконання зобов'язань за кредитним договором необхідно мати відомості про страховика, умови страхування, строки та розміри сплати страхового платежу та ін..

Суд вважає, що права ОСОБА_1 щодо вільного вибору контрагента, свободи укладення договору ніяким чином не порушені - він був вільний у реалізації своїх прав, ніяким чином не обмежений у цьому ані законом, ані будь-яким договором, та мав та здійснив свої права на власний розсуд. Але, позивач не скористався своїм правом щодо укладення нового договору страхування на строк з 18.09.2009 року і самостійно не сплатив страхові платежі за договором страхування наземного транспорту та договором особистого страхування, укладеними з СК «Інгосстрах», а надав відповідне доручення Банку, за яким Банк, як добросовісна сторона за кредитним договором та договором застави рухомого майна, враховуючи положення ст. 14, 526, 530 ЦК України виконує свої зобов'язання щодо щорічної сплати чергових страхових платежів своєчасно та належним чином.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2011 року, яке залишено без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СК «Інгосстрах», 3-тя особа: ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним договору страхування наземного транспорту.

Отже, висновок суду першої інстанції про правомірність дій ПАТ КБ «Приватбанк»при розрахунку заборгованості за договором кредиту та страховим платежам, відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Судді - ____________________________________________________________________________________________