АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/1845/2012

Справа № 2-3632/11 Головуючий 1 інст. -Ніколаєнко І.В.

Категорія : про заборону виїзду за кордон Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого - судді : -Пономаренко Ю,А.,

Суддів : - Черкасова В.В.,

- Кукліної Н.Б.,

При секретарі: - Каплоух Н.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

Заочним рішенням Київського районного суду від 16.10.2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2012 року рішення Київського районного суду від 16 жовтня 2008 року залишено без змін.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2011 року задоволено подання старшого державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ.

Тимчасово обмежено ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, покладені згідно рішення Київського районного суду від 16 жовтня 2008 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 -ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Київського районного суду від 10 серпня 2011 року , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалась на те, що підставою для звернення держвиконавця до суду стало невиконання ОСОБА_4 заочного рішення про стягнення суми боргу за договором позики, нібито він ухиляється від добровільного виконання зобов'язань, однак про існування рішення та про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 не було відомо.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вирішила скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист Київського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суми боргу в розмірі 925937,033 грн. Постановою від 13 липня 2009 року було відкрито виконавче провадження, та до липня 2011 року боржником рішення суду у добровільному порядку не виконано.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері визначається та встановлюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року.

Відповідно до положень ст..6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України»громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, де діють неврегульовані аліментні, договірні чи невиконані зобов'язання та він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 стягнуто суму боргу в розмірі 925937,033 грн. за договором позики. На момент звернення державного виконавця з поданням боржником рішення суду у добровільному порядку не виконано.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення подання державного виконавця.

Посилання представника відповідача, що обмеження виїзду за межі України порушує права ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання та веде бізнес на території Німеччини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Згідно до ст..377-1 ч.2 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Тому безпідставним є посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_4 не було викликано до суду та те що в жодному судовому засіданні він участі не приймав.

Суд апеляційної інстанції, як це передбачено вимогами ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення , але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді