АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/3811/12 Справа № 2/422/2212/12 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: - Городничої В.С.
суддів: - Куценко Т.Р., Баранніка О.П.,
при секретарі: - Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного подружжя, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 29 квітня 1995 року перебуває з відповідачем у шлюбі та від сумісного подружнього життя мають неповнолітнього сина - ОСОБА_8. У зв'язку з перенесеною операцією під час шлюбу, в 2008 році, позивачка втратила працездатність та є інвалідом 3-ї групи. Позивачка вказує, що подружні стосунки змінилися та сімейне життя з відповідачем не склалося. Відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає, а державної пенсії на проживання не вистачає, тому потребує допомоги з боку відповідача. Однак, відповідач добровільно не бажає надавати таку допомогу. Просила стягнути з відповідача на її утримання аліменти у розмірі 1000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь і на утримання ОСОБА_7 аліменти у розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2011 року і до зміни стану здоров'я позивачки.
З даним рішенням не погодився відповідач і звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на незаконність та необґрунтованість винесеного рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі(а.с.4) і мають неповнолітню дитину -ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), який проживає з матір'ю (а.с.6).
ОСОБА_7 у 2008 році перенесла операцію на лівій легені - пневмонєктомія зліва (а.с.17) та внаслідок чого стала інвалідом. На день розгляду даної справи позивачка пройшла переобстеження та їй встановлена друга група інвалідності (а.с. 9,10,21), їй протипоказані всі види праці на період активного лікування.
Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію в розмірі 800 грн.
Також, встановлено, що позивачка на теперішній час не працює та знаходиться на обліку, як безробітна в Ленінському районному центрі зайнятості.
Згідно пояснень відповідача, він не має постійного доходу, надає кошти на утримання дитини та сплачує комунальні послуги, в підтвердження чого надав квитанції.
Згідно ч.1 ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
Згідно ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_6 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині через те, що, як приватний підприємець, має невеликі доходи та сплачує аліменти на неповнолітнього сина - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції 30 січня 2012 року ухвалив рішення відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, що були йому надані ними ж, врахувавши матеріальне положення та стан здоров'я сторін, задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши на користь позивачки суму, яка відповідає дійсним обставинам справи.
Інші доводи не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення або його зміни, судом апеляційної інстанції не встановлено, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :