Справа № 22ц/2690/7351/2012 Головуючий у 1- інстанції: Цимбал І.К. Доповідач : Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої - Кравець В.А.,

Суддів - Левенця Б.Б., Музичко С.Г.

при секретарі - Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації про вселення,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, вселення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1

В мотивування вимог посилалися на те, що вони є власниками по ј квартири АДРЕСА_1. Власником іншої Ѕ частини квартири є відповідач. До часу набуття ОСОБА_2 права власності на ј частину квартири її на підставі рішення суду за позовом ОСОБА_1 було виселено. Зазначають, що право власності ОСОБА_2 в подальшому може не визнаватися відповідачем, який буде намагатися привести рішення суду про виселення до виконання та стверджувати про відсутність права ОСОБА_2 на проживання, що порушуватиме права власності ОСОБА_2 вільно володіти, розпоряджатися та користуватися своєю власністю.

28.11.2011 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідачів про вселення та стягнення матеріальної шкоди, вселення до житлової кімнати..

В мотивування вимог посилався на те, що рішенням Дарницького районного суду від 26.08.2010 року було визначено порядок користування квартирою, проте, відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні кімнатою розміром 17,7 кв.м., яка є його власністю. А тому просив вселити його у вказану кімнату та стягнути 1572,48 грн. матеріальної шкоди , яка полягає у сплаті ним комунальних послуг .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Дарницька районна в м. Києві Державна адміністрація, про вселення - задоволено.

Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 171 /сто сімдесят одну/ грн.

В задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва та ухвалити нове, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні його власністю. Крім того, суд безпідставно відмовив йому у виділенні для користування вбудованих меблів та не стягнув з відповідачів належну йому компенсацію вартості комунальних послуг, що ним були фактично сплачені за кімнату, в якій він не проживає.

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду ОСОБА_2 є власником ј частини квартири і має право вільно володіти, розпоряджатися та користуватися належним їй майном. Крім того, обраний позивачами спосіб захисту свого порушеного права не суперечить вимогам ч. 2 ст.16 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки співвласників на даний час три особи, то порядок користування, що був визначений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2009 року не може застосовуватися до правовідносин, які склалися на момент звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду.

Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.

Згідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Умовами ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З матеріалів справи убачається , що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири, що встановлено судовим рішенням і, відповідно до ч. з ст. 61 ЦПК України, не потребує доказуванню. ОСОБА_3 також був власником Ѕ частини квартири, що також встановлено судовим рішення.

06.05.2011 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 ј частину квартири, у зв'язку з чим вона стала співвласником квартири.

26.08.2010 року було ухвалено судове рішення, яким ОСОБА_2, до набуття права власності було виселено з квартири.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши докази та за своїм внутрішнім переконанням ,дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову, оскільки наявність рішення від 26.08.2010 року про виселення порушує право власності ОСОБА_2 , в тому числі і на проживання у квартирі .

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 не надав суду жодних належних та допустимих доказів як на підставу задоволення своїх зустрічних позовних вимог. Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 щодо вселення його у кімнату площею 17,7 кв.м., порушують права інших співвласників, які використовують дану кімнату за її цільовим призначенням.

Отже, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді