Справа № 22-ц/2690/2514/12

Головуючий у I інстанції: Маринченко М.М.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Мараєвої Н.Є., Білич І.М.

при секретарі Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2011р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: гімназія № 143 - загальноосвітній навчальний заклад Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання строкового трудового договору безстроковим, визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

позивачка звернулася до суду з позовом про визнання трудового договору, який нею укладений з Управлінням освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, недійсним у частині визначення строку та визнати його безстроковим. Визнати незаконним її звільнення за ч. 2 ст. 36 КЗпП України та поновити на посаді заступника директора з учбово-виховної роботи гімназії № 143 загальноосвітнього навчального закладу управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 5 000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що з 25 серпня 1987р. працювала заступником директора з учбово-виховної роботи середньої шкоди № 143 м. Києва, яка у 1997р. була перейменована у гімназію № 143. 22 квітня 2005р. переведена на умови строкової угоди зі строком до 31 липня 2006р. і у подальшому кожного року строк дії угоди продовжувався на рік. 25 серпня 2010р. звільнена з займаної посади, а 26 серпня 2010р. призначена на попередню посаду за строкової угодою до 25 серпня 2011р.

Позивачка стверджувала, що перевід трудового договору на умови строковості було вчинено протиправно, у порушення вимог ст. 23 КЗпП України, у примусовому порядку під тиском роботодавця. 25 серпня 2011р. вона була звільнена у зв'язку із закінченням терміну строкової угоди за п. 2 ст. 36 КЗпП України. Позивачка вважає звільнення законним, вчиненим з порушенням ст. 39-1КЗпП України.

Обґрунтовуючи заподіяння моральної шкоди, позивачка стверджувала, що порушення відповідачем її прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Рішенням суду від 23 листопада 2011р. позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 28 липня 2011р. про звільнення 25 серпня 2011р. ОСОБА_2 на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну строкової угоди, поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії № 143, стягнуто з Управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації 1000грн. у відшкодування моральної шкоди.

- 2 -

Не погодившись з рішенням суду Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що в матеріалах справи наявні власноручно написані позивачкою заяви про переведення її на умови строкової угоди та у подальшому про продовження терміну такої угоди, що свідчить про заінтересованість працівника саме у строковій трудовій угоді і не суперечить положенням ст. 23 КЗпП України, що позивачкою не надано доказів у підтвердження того, що вказані заяви були написані під примусом роботодавця.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні було доведено, що перехід позивача на умови строкового трудового договору відбувся під примусом відповідача, не відповідає інтересам позивача, неодноразове продовження строкового договору дає підстави для твердження про те, що договір між позивачем та відповідачем укладений на невизначений строк.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають наявним матеріалам справи та встановленим обставинам справи.

Судом встановлено, що 22 квітня 2005р. позивачка звернулася на ім'я начальника управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про переведення її на умови строкової угоди з 22 квітня 2005р. по 31 липня 2006р. (с.с.45).

Наказом начальника управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 235-к від 22 квітня 2005р. ОСОБА_2, заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії № 143, переведено на умови строкової угоди з 22 квітня 2005р. по 31 липня 2006р. (с.с.82).

У подальшому за заявами позивачки дія строкової трудової угоди продовжувалася до 14 серпня 2007р., 20 серпня 2008р., 25 серпня 2009р., 25 серпня 2010р. (с.с.83-89).

Однак, 16 червня 2010р. позивачка подала заяву про звільнення у зв'язку із закінченням терміну строкової угоди (с.с.47).

Наказом начальника управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 747-к від 27 липня 2010р. позивачку було звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії № 143 з 25 серпня 2010р. у зв'язку із закінченням терміну строкової угоди (с.с.48). Наказ про звільнення позивачки був виданий також директором гімназії № 143 20 серпня 2010р. (с.с.49).

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, які були укладені з позивачкою і декілька разів були переукладені, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Твердження позивачки про те, що заява про переведення на строкову трудову угоду у 2005р. нею була написана під примусом відповідача, належним чином не доведена, так як позивачкою не було надано належних і достатніх доказів.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що позивачкою не оспорювався наказ про переведення її на умови строкової трудової угоди у 2005р. і даний наказ є чинним, і вказане переведення було здійснено на підставі заяви позивачки, а не за ініціативою роботодавця.

На підставі заяви позивачки від 16 червня 2010р. її наказом начальника управління освіти № 748-к від 27 липня 2010р. було призначено заступником директора з навчально-виховної роботи гімназії № 143 з 26 серпня 2010р. по 25 серпня 2011р. за строковою угодою (с.с.51).

- 3 -

Аналогічний наказ було видано директором гімназії № 143 20 серпня 2010р. (с.с.52).

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави стверджувати, що у 2010р. строкова трудова угода, укладена між позивачкою та відповідачем, була продовжена на 2011р.

Наказом начальника управління освіти № 802-к від 28 липня 2011р. позивачка була звільнена з 25 серпня 2011р. із посади заступника директора з НВР гімназії № 143 у зв'язку із закінченням терміну строкової угоди, п.2 ст. 36 КЗпП України (с.с.53).

Аналогічний наказ 25 серпня 2011р. був виданий директором гімназії № 143 м. Києва (с.с.54).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно був виданий наказ про звільнення позивачки у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Посилання позивачки на незаконність її переведення на умови строкової трудової угоди і звільнення за закінченням терміну строкової угоди, колегія суддів вважає безпідставним, так як позивачкою не оспорювалися ні наказ від 22 квітня 2005р., ні наказ від 27 липня 2010р. про призначення її на посаду за умовами строкової трудової угоди, а також не ставилося питання про визнання укладеного трудового договору на визначений строк недійсним у частині визначення строку.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що характер роботи позивача на займаній посаді, відсутність обставин, які б перешкоджали укладенню безстрокового трудового договору, відсутність заінтересованості позивача у роботі на умовах строкової угоди свідчить про те, що укладений між позивачем та відповідачем договір є безстроковим, так як судом не взято до уваги, що саме за бажанням позивачки її було переведено на умови строкової трудової угоди.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що 26 серпня 2011р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення її на посаду вчителя і наказом начальника управління освіти № 1279-к від 26 серпня 2011р. позивачка призначена на посаду вчителя світової літератури гімназії № 143 за строковою угодою по 26 серпня 2014р. (с.с.58).

Оскільки колегією суддів не встановлено, що позивачка була звільнена із займаної посади з порушенням вимог діючого трудового законодавства, відсутні підстави для стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним його скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2011р. скасувати та постановити нове, яким у позові ОСОБА_2 до Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: гімназія № 143 - загальноосвітній навчальний заклад Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання строкового трудового договору безстроковим, визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди відмовити.

- 4 -

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді