Справа № 22-ц/2690/3703/12
Головуючий у I інстанції: Бобровник О.В.
Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Рейнарт І.М.
суддів Оніщука М.І., Білич І.М.
при секретарі Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, ОСОБА_3, ЗАТ "Фінансова група "Страхові традиції"
про стягнення матеріальної шкоди, завданої ДТП,
встановила:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини А 0139 120739,39грн. матеріальної шкоди та 3000грн. моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 09 грудня 2008р. сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль "SSANG YONC", державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. Винним у вчиненні ДТП був визнаний ОСОБА_3, який на момент ДТП був військовослужбовцем. Відповідно до звіту вартість матеріального збитку пошкодженням автомобіля становить 120 739грн. 39коп., який повинна відшкодувати, за твердженням позивача, військова частина, де проходив службу ОСОБА_3
Також позивач стверджував, що йому завдана моральна шкода, так як він втратив душевний спокій і перебував у пригніченому стані.
У подальшому неналежного відповідача було замінено на належного - Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України.
Рішенням суду від 20 грудня 2011р. позов задоволено частково. Стягнуто з Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України на користь позивача 75 262, 25грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове по суті позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом неналежно оцінені та досліджені докази, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що позивачем пошкоджений автомобіль частково відновлено, однак не надано доказів у підтвердження сплати позивачем ПДВ при здійсненні ремонтних робіт. Також апелянт стверджує, що рішення суду про стягнення з нього моральної шкоди є необґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
- 2 -
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, який належить позивачу на праві власності, був пошкоджений у результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3, який проходив строкову військову службу та керував автомобілем, який належить відповідачу.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним матеріалам та обставинам справи.
Судом встановлено, що 9 грудня 2008р. на вул. Гетьмана, 17 у м. Києві сталася ДТП, у результаті якої був пошкоджений автомобіль "SSANG YONC", державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності.
Винним у ДТП був визнаний постановою суду від 17 грудня 2008р. ОСОБА_3, який проходив строкову військову службу і на час ДТП керував автомобілем, який належить Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України.
Вказані обставини були також визнані відповідачами під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, завдану пошкодженням автомобіля.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, правомірно прийняв, як доказ, висновок автотоварознавчої експертизи від 28 вересня 2011р., яким вартість матеріального збитку, завданого позивачу, визначена у розмірі 75 262,25грн.
Посилання апелянта на те, що позивачем автомобіль частково відновлено, однак не надано доказів у підтвердження даних обставин, не може, на думку колегії суддів, бути підставою для відмови у стягненні завданої позивачу матеріальної шкоди, так як це не передбачено діючим законодавством.
Твердження апелянта про те, що вартість матеріального збитку визначена експертом з врахуванням ПДВ, однак податок підлягає відшкодуванню тільки у випадку його сплати при здійсненні ремонтних робіт, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з наявного в матеріалах справи висновку експертизи не вбачається, що розмір матеріальної шкоди був визначений експертом з врахуванням ПДВ.
Приймаючи рішення про стягнення на користь позивача завдану йому моральну шкоду, суд врахував надані позивачем докази у підтвердження даних позовних вимог та положення ст.ст. 23 і 1167 ЦК України, тому твердження апелянта про необґрунтованість рішення суду в частині стягнення моральної шкоди є безпідставним.
Посилання апелянта на те, що його діями не була завдана позивачу моральна шкода, так як він не звертався до відповідача за відшкодуванням завданої матеріальної шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки моральна шкода позивачу була завдана неправомірними діями відповідача ОСОБА_3, який проходив строкову військову службу у відповідача, тому відповідно до положень ст. 1172 ЦК України юридична особа повинна відшкодувати завдану його працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків не тільки матеріальну, але і моральну шкоду.
Аналогічне роз'яснення міститься також у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995р. з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено на підставі повно з'ясованих обставинах та наданих сторонами доказах, судом не було порушено норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування або зміни рішення суду не має.
- 3 -
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді