АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
====================================================================
справа № 22-2690/629/2012 Головуючий у 1 інстанції: Новак А.В.
Доповідач: Поліщук Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого судді: Поліщук Н.В.
Суддів : Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,-
ВСТАНОВИЛА :
В грудні 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Просила поділити спільне майно подружжя ОСОБА_3 у рівних частках, виділивши ОСОБА_1 у власність Ѕ частину садиби зі спорудами та комунікаціями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та Ѕ земельної ділянки площею 0,0798 га., що становить 0,0399 га.; ј частини квартири АДРЕСА_2; Ѕ частину майна ТОВ «Парадіз» чи його вартість, що становить 437 000, 00 грн. ; Ѕ частину нежилої будівлі - цеху тіста, площею 187, 6 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_3; Ѕ вартості автомобілів ВАЗ 2109 д/з НОМЕР_1, КРАЗ 250 д/з НОМЕР_2, МАЗ 5337 д/з НОМЕР_3, КАМАЗ 532133 д/з НОМЕР_4, що становить 345 000, 00 грн.
В квітні 2008 року ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя
Просив поділити майно набуте під час шлюбу : будівлю (літера «Б») майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та нежилу будівлю ( літера А) майнового комплексу, що знаходитися за адресою АДРЕСА_4
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 17 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задоволено частково.
Вирішено визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину приватної квартири АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину приватної земельної ділянки загальною площею 0.0798 гектарів, розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер 79319046; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину нежилої будівлі цеху тіста (в літері А) загальною площею 187.60 квадратних метра, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину нежилої будівлі (літера Б), загальною площею 54.9 квадратних метра, майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
Окрім того, визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0.0798 гектарів, розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер 79319046; визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину нежилої будівлі цеху тіста (в літері А) загальною площею 187.60 квадратних метра, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину нежилої будівлі (літера Б), загальною площею 54.9 квадратних метра, майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом та зустрічним позовом відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 року подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що суд першої інстанції, поділивши між подружжям Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 та земельну ділянку розміром 0,0798 га по АДРЕСА_1, застосував норму закону, що не діяла на час придбання житла, а саме ч. 5, якою була доповнена ст. 61 СК України 11.01.2011 року, і не має зворотної сили на правовідносини, які виникли до введення вказаної правової норми.
Також ОСОБА_3 посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2009 року, відповідно до якого договір купівлі-продажу цеху тіста ( літера А) загальною площею 187, 6 кв.м. з СПД ОСОБА_3 розірвано та повернуто будівлю у власність ТОВ «НІКА-С».
Просить змінити рішення та виключити наступне майно: 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, земельну ділянку розміром 0,0798 га. АДРЕСА_1 та нежилу будівлю цех тіста ( літера А) загальною площею 187, 6 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_3.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не встановив об'єм майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу, зокрема не враховано 4- ох автомобілів, наявність яких підтверджується даними довідки ДАІ.
Також вказує, що розділивши між сторонами земельну ділянку, не вирішив питання щодо поділу будинку, який знаходиться на ній за адресою АДРЕСА_1, вважає безпідставним висновок суду про те, що даний будинок не введено в експлуатацію.
Просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, та розділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на : на 1/4 частину приватної квартири АДРЕСА_2, на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0.0798 гектарів, розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер 79319046, Ѕ будинку АДРЕСА_1, площею 535, 60 кв.м. та приналежних споруд, Ѕ частину нежилої будівлі цеху тіста (в літері А) загальною площею 187.60 квадратних метра, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 1/2 вартості автомобілів: ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_1, КРАЗ 250, д.н. НОМЕР_2, МАЗ 5337 д.н. НОМЕР_3, КАМАЗ 532133, д.н. НОМЕР_4, що становить 345000 грн.
Виділити ОСОБА_3, в порядку розподілу майна подружжя:
- ј частину квартири АДРЕСА_2;
- Ѕ земельної ділянки, площею 0,0798 га, кадастровий № 79319046, розташованої по АДРЕСА_1
- Ѕ будинку АДРЕСА_1, площею 535,60 кв.м та приналежних споруд;
- Ѕ частину нежитлової будівлі - цеху тіста, загальною площею 187, 6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3;
- Ѕ частину нежитлового приміщення (літ. «Б») майнового комплексу, площею 54,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4
- автомобілі ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_1, КРАЗ 250, д.н. НОМЕР_2, МАЗ 5337 д.н. НОМЕР_3, КАМАЗ 532133, д.н. НОМЕР_4
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали доводи ОСОБА_1 апеляційної скарги, проти апеляційної скарги ОСОБА_3 заперечували.
ОСОБА_3 та його представник підтримали доводи поданої ОСОБА_3 апеляційної скарги, проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечували.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.08.1981 року по 19.03.2008 року.
У відповідності зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеним факт придбання в період шлюбу наступного майна : Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 (відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за № 6579 від 18.02.2008 року), земельної ділянки розташованої у АДРЕСА_1 (відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 15.06.1999р.), нежилої будівлі цеху тіста розташовану по АДРЕСА_3 (відповідно до договору купівлі - продажу від 29.12.2003р. посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5), автомобіля «ВАЗ-2109», д.н.з. НОМЕР_1 (відповідно до довідки управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві за № 10/1273 від 09.04.2008 року), будівлі «Літ. Б», майнового комплексу, що знаходиться по АДРЕСА_4(відповідно до договору купівлі-продажу нежилої будівлі з розстрочкою платежу від 12.05.2004 року посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6), а тому останні є спільною сумісною власністю подружжя.
Проте, повністю з такими висновками суду погодитися неможливо.
Як убачається з даних Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно із Розпорядженням органу приватизації № 469 від 18.03.1997 року, квартира АДРЕСА_2 приватизована ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних долях згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Окрім того, згідно даних Державного акту про право приватної власності на землю земельна ділянка, що розташована на АДРЕСА_1, передана ОСОБА_3 у приватну власність згідно із рішенням Київської міської ради від 28 січня 1999 року № 116-2/217.
Відповідно до ч.5 ст. 61 СК України, яка введена в дію з 09.02.2011 року, житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ураховуючи, що закон зворотної сили не має, а дана правова норма введена в дію з 09.02.2011 року Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 та земельна ділянка, що розташована на АДРЕСА_1, які були передані у власність ОСОБА_3 до введення в дію вказаної правової норми, не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Окрім того, рішенням Господарського суду м.Києва від 16 лютого 2009 року розірвано договір купівлі-продажу нежилої будівлі цеху тіста ( в літері А), загальною площею 187,60 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_3, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-С» та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3. Даним судом рішенням встановлено порушення умов Договору з боку відповідача (суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3) , що виразилось у несплаті позивачу ( ТОВ «Ніка-С» ) встановленої договором суми за придбану нежилу будівлю цеху тіста.
Відтак, є безпідставним висновок суду щодо включення нежилої будівлі цеху тіста (в літері А), загальною площею 187,60 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_3 до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Окрім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних щодо поділу будинку, розташованого по АДРЕСА_1 ураховуючи, що даний об'єкт не введений в експлуатацію, тобто є незакінченим будівництвом.
Судом ураховано висновки судової будівельно-технічної експертизи від 04 квітня 2011 року, та з урахуванням меж позовних суд дійшов підставного висновку про відмову в задоволенні вимог щодо поділу будинку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тій частині, що у вказаному будинку зареєстровані ОСОБА_3, а також ОСОБА_8, та ОСОБА_9 зазначених обставин не спростовують. Натомість за даними довідки по формі № 3 від 25.11.2011 року, виданої посадовими особами ТОВ «Житловик-плюс», вказані особи дійсно зареєстровані у будинку, проте будинок в експлуатацію не введений. За даними технічного паспорта, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна станом на 03.06.2011 року житловий будинок по АДРЕСА_1 в експлуатацію не прийнятий.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу транспортних засобів, а саме автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1; автомобіля КРАЗ 250, державний номер НОМЕР_2; МАЗ 5337, державний номер НОМЕР_3; КАМАЗ 532133, державний номер НОМЕР_4, колегія суддів виходить з наступного.
За даними довідки Управління ДАІ № 10/5330 від 10.01.2008 року станом на 10.01.2008 року за ОСОБА_3 зареєстрованого такі транспортні засоби : ВАЗ, модель 2109, 1988 рік випуску, червоного кольору, № кузова НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_1 державний номер; КРАЗ, модель 250, 1993 року випуску, бежевого кольору, № шасі НОМЕР_7, НОМЕР_2 державний номер; МАЗ, модель 5337, 1993 року випуску, синього кольору, № шасі НОМЕР_8, НОМЕР_3 державний номер; КАМАЗ, модель 53213, 2007 року випуску, синього кольору, № шасі НОМЕР_9, НОМЕР_4 державний номер.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення грошової компенсації вартості автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не надано доказів на підтвердження продажу даного автомобіля та його реальної вартості.
За даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУМВС України в м.Києві згаданий транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_3 В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 не заперечував щодо виділення ОСОБА_1 вказаного автомобіля в порядку поділу майна.
Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Оскільки відомості про відчуження даного автомобіля відсутні, а ОСОБА_3 не заперечує щодо передачі цього транспортного засобу у власність ОСОБА_1, колегія суддів вважає за доцільне в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на цей автомобіль.
За даними біржового договору №12/821 від 20 серпня 2008 року автомобіль МАЗ 5337, 1993 року випуску, шасі НОМЕР_8, проданий ОСОБА_3 за 8000 грн. Ураховуючи, що даний автомобіль був придбаний в період шлюбу та проданий ОСОБА_3 після його розірвання без згоди другого подружжя, колегія суддів вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ його вартості, що становить 4000 грн.
Автомобіль КРАЗ 250, 1993 року випуску, шасі № НОМЕР_7 за даними Біржового договору №75/723 було продано 30 січня 2008 року, тобто в період шлюбу. Доказів на підтвердження того, що кошти, отримані за договором, були використані не на потреби сім»ї, матеріали справи не містять. Відтак, підстави для поділу вказаного автомобіля відсутні.
Автомобіль КАМАЗ 53212, ідентифікатор № НОМЕР_10 не є об'єктом об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виходячи з наступного.
Відповідно до даних листа Управління ДАІ в м.Києві від 01 лютого 2012 року № 10/13 убачається, що 26.07.2007 року на ім'я ОСОБА_3, було видано тимчасовий реєстраційний талон серії РРТ № НОМЕР_11 на автомобіль КАМАЗ 53212, номерний знак НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_10.
Станом на 26.07.2007, згідно свідоцтва про реєстрацію серії РСА № НОМЕР_12, виданого Новомосковським ВРЕР УДАІ МВС України в Дніпропетровській області, власник вказаного транспортного засобу являвся гр. ОСОБА_10.
Під час проведення реєстраційної операції, до тимчасового реєстраційного талону було помилково внесено невірну інформацію, а саме:
- модель 53213, замість 53212,
- рік випуску транспортного засобу 2007, замість 1987, та номер шасі НОМЕР_9, згідно висновку експерта з комплексного дослідження транспортного засобу від 26.07.2007 № 8463, замість № НОМЕР_10, який вказаний у свідоцтві про реєстрацію серії РСА № НОМЕР_12.
У подальшому, 24.10.2009 року, вищезазначений автомобіль КАМАЗ 53212, ідентифікатор № НОМЕР_10, номерний знак НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію серії РСА № НОМЕР_12, було знято з обліку у Новомосковському ВРЕР УДАІ Дніпропетровської області та згідно біржового і договору, оформленого Українською товарною біржею від 24.10.2009 року за № 930093 було продано гр. ОСОБА_3.
Після цього, автомобіль КАМАЗ 53212, ідентифікатор № НОМЕР_10, 30.03.2010 року було зареєстровано у ВРЕД ДАІ № 9, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м.Києв на гр.. ОСОБА_3, прописаного на той час за адресою АДРЕСА_2 та видано номерні знаки НОМЕР_13, свідоцтво про реєстрацію серії ААС № НОМЕР_14 на його ім'я.
Відтак, право власності на вказаний транспортний засіб ОСОБА_3 набув після розірвання шлюбу із ОСОБА_1, що виключає можливість визнання цього майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Висновки суду першої інстанції щодо розподілу як об'єкта права спільної сумісної власності нежилої будівлі ( літера Б), загальною площею 54,9 кв.м, майнового комплексу, за адресою АДРЕСА_4, а також відмови у задоволенні вимог в частині поділу майна, що належить ТОВ «Парадіз» та нежилої будівлі ( літера «А») майнового комплексу за адресою АДРЕСА_4 у м. Києві доводами апеляційних скарг не спростовуються.
Ураховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, таке рішення не може вважатись законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.
«Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- Ѕ частину нежилої будівлі ( літера «Б») загальною площею 54, 9 кв.м. майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4;
- право власності на автомобіль ВАЗ 2109, червоного кольору, двигун № НОМЕР_15, державний номерний знак НОМЕР_1.
В порядку поділу за ОСОБА_3 визнати право власності на:
- Ѕ частину нежилої будівлі ( літера «Б») загальною площею 54, 9 кв.м. майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000,00 грн. компенсації вартості автомобіля МАЗ 5337, шасі № ХТМ НОМЕР_8, синього кольору, 1993 року випуску.
В іншій частині позовних вимог відмовити.»
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий :
Судді :