АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/5508/12 Головуючий в 1 інстанції - Зіміна В.Б.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Іванченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Дубик Ю. Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва та ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, третя особа: ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітку за виконання нижче оплачуваної роботи, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, представників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 з 01 червня 2011 року на посаді заступника начальника костюмерного відділу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.
Стягнуто на користь позивача різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 01 червня 2011 року до 31 січня 2012 року в розмірі 8309 грн. 98 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням , представник відповідача та третьої особи подав апеляційну скаргу, в якому просив про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. В скарзі представник вказував на неповне з 'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам, так, в скарзі зазначено, що позивачка не справлялась з обов 'язками начальника костюмерного відділу в силу своєї недостатньої кваліфікації , а тому була переведена на іншу посаду в силу невідповідності займаній посаді на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. В скарзі також містяться доводи про те , що суд безпідставно поновив позивачу строки звернення до суду, так як вони були пропущені нею без поважних причин. Крім того суд не врахував, що заяву про поновлення строків позивачка до суду не подавала.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача та третьої особи доводи скарги підтримав.
Позивачка та її представники заперечували проти доводів скарги.
Розглянувши справу в межах доводів поданої скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції , вважав встановленими такі обставини.
Наказом Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва №40-к від 07.04.10р. в зв'язку зі змінами в штатному розладі з 01.04.10р. введено посаду заступника начальника костюмерного відділу, ОСОБА_2 призначено виконуючою обов'язки заступника начальника відділу з випробувальним терміном до кінця театрального сезону 2010р. (а.с. 6-7).
Наказом №62-К від 01.06.11р. ОСОБА_2, виконуюча обов'язки заступника начальника костюмерного відділу з 01.06.11р. переведена на посаду костюмера 6 розряду 5 тарифного розряду на підставі службової записки завідуючого ХПЧ.
Як вбачається з пояснень сторін та дослідженого судом наказу, позивачка з даним наказом ознайомлена не була, своєї згоди на переведення на іншу посаду не надавала. Про існування наказу дізналась 08.06.11р. (а.с. 52-53).
05.08.11р. ОСОБА_2 звернулася до голови профспілкової організації Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва з заявою, де просила доручити комісії по трудових спорах профспілкової організації розглянути питання її незаконного звільнення з посади заступника начальника костюмерного відділу театру та вирішити питання про її поновлення на посаді (а.с. 16).
Як вбачається з пояснень сторін відповіді на дану заяву позивачка не отримала.
12.10.11р. позивачка звернулася до суду з позовною заявою (а.с. 1 -20).
Статтями 225-226, 232-234 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
Безпосередньо в судах розглядаються трудові спори за заявами працівників, де комісії по трудових спорах не обираються. Працівник може звернутися з заявою до суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин строків звернення до суд, суд може поновити ці строки.
Приймаючи до уваги те, що позивачка в межах визначених КЗпП України строків звернулася до голови профспілкової організації з заявою про вирішення питання в комісії по трудових спорах, письмової відповіді від профспілкової організації не отримала, про те, що в установі відсутня комісії по трудових спорах не знала, суд дійшов висновку, що позивачка з поважних причин пропустила трьохмісячний строк звернення до суду.
Ст.32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу в тій же установі допускається тільки за згодою працівника.
За змістом ст.ст. 27-28 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням профспілкової організації - шести місяців. Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Згідно вимог ст.235 КЗпП України у разі незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. При винесенні рішення про поновлення суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
Приймаючі до уваги те, що термін випробування позивачки на посаді виконуючого обов 'язки заступника начальника костюмерного відділу закінчився 01.07.10р., і остання продовжувала обіймати цю посаду, своєї згоди на переведення на іншу роботу вона не давала, про своє переведення роботодавцем не попереджалась, суд дійшов висновку, про порушення відповідачем вимог трудового законодавства, щодо здійснення переведення працівника на нижче оплачувану роботу.
Вимоги щодо виплати різниці в посадових окладах, заявлених позивачкою в розмірі 11844,49 грн. доведені частково, оскільки при розрахунку позивачка брала до уваги різницю в окладах між посадами та не врахувала 20 % надбавки за напруженість, яку вона отримувала під час роботи костюмером.
Судом встановлено, що з червня по грудень 2011 року різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи складає суму 8309 грн. 98 коп.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, що мають значення для вирішення спору, які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновки суду, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи скарги про, те що суд не врахував, що переведення позивача відбувалось на підставі п. 2 ст. 40 КЗп П України, так як була виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню даної роботи, не можуть бути прийняті, тому, що з позивачкою не розривався трудовий договір з цих підстав.
В наказі № 62-к від 01 червня 2011 року, не зазначено про розірвання договору з позивачем з цих підстав, а міститься лише посилання про переведення, а тому суд, не повинен перевіряти законність звільнення з підстав, з якими власник, не пов'язував звільнення працівника.
Доводи скарги про те, що суд безпідставно поновив пропущений позивачем строк звернення до суду не відповідають дійсності.
Суд дійшов до обґрунтованого висновку, що строк пропущений з поважних причин, так як позивачка зверталась за захистом своїх прав до профспілкового комітету, та не знала, що в організації в якій вона працювала не діє комісія по трудових спорах.
Не подання позивачем заяви про поновлення строку не має правового значення, так як відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний суд може поновити ці строки. Суд обговорював причини попуску позивачем строку в судовому засіданні, та навів в рішенні мотиви, чому він поновлює порушені строки.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за виконання нижче оплачуваної роботи, повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують законності рішення суду в цій частині.
Суд при винесенні рішення , щодо стягнення середнього заробітку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Разом з тим рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника костюмерного відділу, не відповідає встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача та наказу про прийняття її на роботу, позивачка ніколи не обіймала посаду заступника начальника костюмерного відділу, остання приймалась на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника костюмерного відділу, а тому вона не може бути поновлена на посаді, на яку ніколи не призначалась.
Рішення суду першої інстанції, в частині задоволення цих вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в їх задоволенні, так як суд вирішує спір, згідно ст. 11 ЦПК України, лише в межах заявлених позовних вимог.
Позивачка не оспорювала наказ №40-к від 07.04.10р про переведення її на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника костюмерного відділу з підстав його незаконності в частині назви посади на яку вона переводилась. Тому позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення її на посаді заступника начальника костюмерного відділу задоволенню не підлягають. Не заявлялись позивачем також вимоги про зобов 'язання відповідача внести зміни до її трудової книжки в частині посади на яку вона переведена в квітні 2010 року з посиланням на порушення відповідачем Постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних спілок від 11.12.1986 року № 521/30-18 «Про внесення змін та доповнень до роз 'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних спілок від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва», згідно яких призначення працівника виконуючим обов 'язки на вакантні посади не допускається.
Разом з тим, колегіє роз'яснюється наступне. Враховуючи, що судом встановлено порушення трудового законодавства при здійсненні переведення позивача на нижче оплачувану роботу, остання має бути поновлена відповідачем на тій посаді, яку обіймала до переведення з 01 червня 2011 року, також з метою уникнення трудових спорів в подальшому, відповідач зобов 'язаний видати наказ про внесення змін до наказу №40-к від 07.04.10р з врахуванням висновків територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 18.07.2011 року.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва та ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 з 01 червня 2011 року на посаді заступника начальника костюмерного відділу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким в задоволені цих вимог відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/5508/12 Головуючий в 1 інстанції - Зіміна В.Б.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
20 березня 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Іванченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Дубик Ю. Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва та ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, третя особа: ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітку за виконання нижче оплачуваної роботи, -
Керуючись ст. ст. 218, 303, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва та ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 з 01 червня 2011 року на посаді заступника начальника костюмерного відділу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким в задоволені цих вимог відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :