АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа №22-ц/2690/6351/12 Головуючий в 1 інстанції - Литвинова І.В.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Іванченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Дубик Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банк «Київ» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» про визнання іпотечного договору недійсним та зобов 'язання вчинити певні дії, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення позивача представника ТОВ «Роммакс», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» про визнання недійсним іпотечного договору № 4673 від 29 грудня 2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роммакс» в частині передачі майнових прав на АДРЕСА_1 в іпотеку та з вимогою зняти арешт з вказаної квартири.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 жовтня 2005 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталінвест», Акціонерним комерційним банком «Київ» було укладено інвестиційну угоду № 10-101, за умовами якої позивач інвестував кошти в будівництво АДРЕСА_1, ділянка 14 у м. Києві. Свої зобов'язання позивач виконав, а саме перерахував на рахунок ТОВ «Капіталінвест» грошові кошти в розмірі 783 118 грн. 00 коп. та отримав довідку від 23 червня 2006 року, яка посвідчувала, що позивачем було інвестовано кошти в будівництво квартири в повному обсязі. В подальшому позивач дізнався, що ТОВ «Роммакс» без повідомлення та згоди позивача, передав майнові права, які належать позивачу, в іпотеку, про що були внесені дані до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» про визнання іпотечного договору недійсним в частині зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Іпотечний договір, укладений 29 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роммакс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 29.12.2006р. реєстровий номер 4673, в частині передачі в іпотеку майнових прав на АДРЕСА_1 - визнано недійсним.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В скарзі посилалися на те, що судом не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Вказують, що судом було неправильно застосовано положення ст. 215, ч 1 ст. 203 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», ст.ст. 2, 4, 5, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Також зазначають, що суд не звернув уваги на те, що укладення ТОВ «Капіталоінвест» інвестиційної угоди від 12.10. 2005 року було неправомірним за відсутності у ТОВ «Капіталоінвест» фінансового статусу, що підтверджується відповідною ліцензією.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з 'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що на підставі інвестиційного договору № 4 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладеного 07 липня 2004 року між ТОВ «Київвисотбуд» та ТОВ «Раммакс» та Акту від 18 жовтня 2004 року , укладеного між ними майнові права на кв. 101 належали ТОВ «Роммакс». 12 жовтня 2005 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталінвест», Акціонерним комерційним банком «Київ» було укладено інвестиційну угоду № 10-101, згідно якої позивач набував права на цю квартиру за умови інвестування суми вартості квартири в повному розмірі, в сумі 783 118 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.2.4. інвестиційної угоди, при інвестуванні 100 відсотків загальної площі квартири, ТОВ «Капіталінвест» видає інвестору «Довідку про інвестування 100% загальної площі об'єкту інвестування», 23 червня 2006 року позивачу була надана відповідна довідка.
Проте, 29 грудня 2006 р. ТОВ «Роммакс» в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 166/06 від 25 грудня 2006 року, уклало іпотечний договір з Акціонерним комерційним банком «Київ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на підставі якого було передано в іпотеку майнові права на 14 квартир загальною площею 2092,19 кв.м. в житловому будинку, який будується за адресою: АДРЕСА_1 та майнові права на 14 квартир загальною площею 975, 96 кв.м. в житловому будинку, який будується за адресою: АДРЕСА_1, зокрема і на квартиру позивача - Акціонерному комерційному банку «Київ». Про накладення обтяжень на квартиру позивача були внесені відповідні відомості, а саме до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис № 306, про те, що 04 січня 2007 року за № 4326306 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було зареєстровано заборону на квартиру в АДРЕСА_1 власником ТОВ «Роммакс» в особі директора ОСОБА_3 та до Державного реєстру іпотек запис № 1 про те, що 03 січня 2007 року за № 4325885 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстровано обтяження: на квартиру, майнові права, АДРЕСА_1, секція Б, квартира 101.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір про інвестиційну діяльність, за умовами якого оплатив 100% грошових коштів вартості обумовленої ціни на об'єкт інвестування - жиле приміщення визначеного розміру, яке має бути передано у власність інвестору після введення будинку в експлуатацію, а саме, на двохкімнатну квартиру № 101 загальною площею 85,14 кв.м. в АДРЕСА_1.
Об'єктом цивільного права за інвестиційними договорами є закріплені за позивачем майнові права, отримані в результаті інвестицій на конкретно визначену площу та якими позивачі вправі володіти, користуватися і вони не потребують державної реєстрації та охороняються законом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність визнання договору іпотеки недійсним в частині майнових прав на квартиру № 101 в АДРЕСА_1, оскільки позивач може позбутися своїх майнових прав, які охороняються законом, але належним чином не захищені.
Тобто суд дійшов висновку, що права позивача порушені.
Однак, з такими висновком суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки, зокрема може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення договору.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оспорюваний договір застави майнових прав є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочинами щодо розпорядження майновими правами, цей договір не передбачає заміну кредитора у зобов'язанні на відміну від правочину відступлення права вимоги, за якими відповідно до ст. 512 ЦК України здійснюється така заміна кредитора у зобов'язанні.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банк «Київ» - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Роммакс» про визнання недійсним іпотечного договору № 4673 від 29 грудня 2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роммакс» в частині передачі майнових прав на АДРЕСА_1 в іпотеку та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: