АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3413/12 Справа № 2-912/11 Головуючий у 1 й інстанції - Янжула О.С. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія 56

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Куценко Т.Р., Баранніка О.П.

при секретарі - Косенко І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Марганецької територіальної громади про визнання права власності на нерухоме майно на підставі набувальної давності, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, Марганецької територіальної громади про визнання права власності на нерухоме майно на підставі набувальної давності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 У період шлюбу ними було приватизовано квартиру АДРЕСА_1 та 09.03.1994 року одержано свідоцтво про власність на житло, згідно якого вони стали співвласниками кожний по 1/2 частки квартири. У травні 2000 року ОСОБА_3 виїхав до Росії працювати. З того часу він у квартирі не з'являвся, з позивачкою не спілкувався, їй нічого не відомо про його місце перебування. За її заявою рішенням Марганецького міського суду від 27 лютого 2008 року ОСОБА_3 було визнано безвісно відсутнім.

Більше 10 років відповідач спільним майном не користувався, догляд за ним не здійснював, усі витрати щодо утримання житла здійснювала вона одноособово. Просила визнати за нею право власності на нерухоме майно на підставі набувальної давності.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року у позовних вимогах позивачці було відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 09.03.1994 року.

За заявою ОСОБА_2 рішенням Марганецького міського суду від 27 лютого 2008 року ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім. 12 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 від 12 липня 2011 року. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2009 року скасовано рішення суду від 27 лютого 2008 року про визнання відповідача безвісно відсутнім. Відповідач зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_2.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень ст.ст. 316,319,321 ЦК України суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Заочне рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

СУДДІ: