Справа № 1-93/11

Провадження №11/0290/348/2012 Категорія: 46

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О.І. КОПІЯ. Доповідач : Аліфанов Ю.Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Аліфанова Ю.Б.,

суддів: Нешик Р.І., Олексієнка Ю.Г.,

за участю прокурора: Кузьмина С.В.,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 26 квітня 2012 року кримінальну справу за апеляцією (зі змінами ) прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, Гантімурової Н.В., апеляціями засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 29 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимий, засуджений

за ч.2 ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

За ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимий, засуджений

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не судимий, засуджений

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

не судимий, засуджений

за ч.2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі

за ч.4 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч.1 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_9 визначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки..

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9:

не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально -виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально -виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

періодично з`являтись для реєстрації до органів кримінально -виконавчої інспекції.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

раніше судимий,

- 09.02.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений

за ч.2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі

за ч.4 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України міру покарання ОСОБА_7 визначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.02.2009 року -6 місяців та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально -виконавчій установі.

Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у ніч з 11 квітня 2009 року на 12 квітня 2009 року, приблизно о 1-2 год., біля греблі сільського ставу в с. Малі Крушлинці Вінницького району, безпричинно, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, яка виразилась в порушенні порядку в громадському місці, нехтуванням права людей на спокій та відпочинок, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_10 Так, ОСОБА_7 наніс палкою удари ОСОБА_10 в тіло, ОСОБА_5 наніс кулаками численні удари по тілу та голові ОСОБА_10, від яких потерпілий впав на землю. Після чого, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжили наносити ОСОБА_10 удари ногами по тілу та голові, чим заподіяли ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження.

Крім того, вони ж, у вказаний період часу, біля сільської церкви в с. Малі Крушлинці Вінницького району, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_11 Так, ОСОБА_4 наніс потерпілому удар кулаком в обличчя, ОСОБА_9 за допомогою нунчаків, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 удар в задню частину голови, шиї та спини, від якого останній впав на землю. Після чого, вони ж, нанесли потерпілому удари ногами по тілу та голові, ОСОБА_9 наносив удари за допомогою нунчаків, чим заподіяли ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_4, у вказаний період часу, біля сільської церкви в с. Малі Крушлинці Вінницького району, під час вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_11, умисно, наніс останньому удар ногою у ліву бокову частину тіла, чим заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у вказаний період часу, біля автобусної зупинки в с. Малі Крушлинці Вінницького району, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Так, ОСОБА_9 за допомогою нунчаків, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_12 декілька ударів в голову та шию, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_12 удар кулаком в обличчя, ОСОБА_7 мотоциклетним шоломом наніс ОСОБА_12 декілька ударів у спину та шию, від яких останній впав на землю. Після чого, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 нанесли ОСОБА_12 удари ногами по тілу та голові, ОСОБА_9 наносив удари потерпілому по тілу та голові нунчаками, чим заподіяли ОСОБА_12 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Під час вчинення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 хуліганських дій відносно ОСОБА_12, ОСОБА_6, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс кулаком декілька ударів в обличчя ОСОБА_13, чим заподіяв ОСОБА_13 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції (зі змінами) прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, Гантімурова Н.В. просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та м'якістю призначених засудженим покарань, а справу направити на новий судовий розгляд.

У своїй апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати і направити справу на додаткове розслідування. Вказує на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, порушення права ОСОБА_7 на захист.

Засуджений ОСОБА_7 в апеляції посилається на аналогічні доводи, що і його захисник, і просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора Кузьмина С.В., який підтримав апеляцію (зі змінами) прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, Гантімурової Н.В., засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, захисника ОСОБА_3, який погоджуючись з думкою прокурора про наявність істотних порушень вимог КПК, вважав покарання обране його підзахисному достатнім і справедливим, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не заперечували проти апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню частково, вирок суду скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування з таких підстав.

Згідно з п.п. 3, 11 ч.2 ст.370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист та вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення.

Відповідно до ч.1 ст.218 КПК України визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконавши вимоги ст.217 цього Кодексу, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника.

Із справи видно, що згідно протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства від 26.11.2010 року обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про виклик для участі в ознайомленні з матеріалами справи захисника ОСОБА_3 (т.3 а.с.132).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 КПК України участь захисника при провадженні досудового слідства є обов'язковою у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів у віці до 18 років, а тому участь захисника при провадженні досудового слідства є обов'язковою.

Проте, як видно з протоколу пред'явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи від 26.11.2010 року, з матеріалами справи ознайомлено тільки обвинуваченого ОСОБА_9 без його захисника ОСОБА_3, участь якого була обов'язковою, відповідно до вимог ст.45 КПК України, чим порушено право ОСОБА_9 на захист (т.3 а.с.139).

Оскільки вищезазначені недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті у суді справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Суд першої інстанції не тільки не звернув увагу на істотні порушення вимог КПК при проведенні досудового слідства, а і сам не вжив усіх передбачених законом заходів для повного й об'єктивного дослідження доказів у справі та постановлення законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Однак ці та інші вимоги кримінально-процесуального закону при провадженні судового розгляду справи судом дотримані не були.

Відповідно до ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форму вини і мотивів злочину.

Разом з тим, в порушення вимог закону, суд визнавши ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 винними у вчиненні хуліганства відносно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не вказав у вироку мотиву злочину.

Крім того, як вбачається із протоколу судового засідання, суд першої інстанції не допитав належним чином потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 про обставини вчинених щодо них злочинів, не оголосив їх покази надані під час досудового слідства, а тому не міг дати їм оцінки.

Крім того, як видно із протоколу судового засідання, засуджені в судовому засідання фактично відмовились давати покази і підтримували покази, які давали під час досудового слідства, однак ці покази, в порушення вимог ст.301 КПК України, судом оголошені не були.

Коли ж підсудні відповідали на питання, суд також не допитав їх належним чином по кожному з епізодів вчинених злочинів.

Із протоколу судового засідання вбачається, що суд першої інстанції своєю постановою задовольнив частково клопотання адвоката ОСОБА_2 про виклик і допит законного представника ОСОБА_14, однак в порушення своєї ж постанови її не допитав, чим порушив право засудженого ОСОБА_7 на захист.

Крім того, обвинувачення визнане судом доведеним містить суперечності, оскільки засуджені визнанні винними у скоєнні хуліганства, що вчинене у змові, проте ч.2 ст.296 КК України не передбачає такої кваліфікуючої ознаки.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на додаткове розслідування.

В той же час, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК скасовуючи вирок апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання доведеності чи недоведеності обвинувачення, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання, то апеляція прокурора в частині посилання на м'кість покарання не може бути задоволена і з огляду на повернення справи на додаткове розслідування.

Під час додаткового розслідування необхідно усунути зазначені порушення закону, вжити заходів на виконання вимог ст.22 КПК України, скласти процесуальні документи у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію (зі змінами) прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, Гантімурової Н.В., апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 29 грудня 2011 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити прокурору Вінницького району Вінницької області на додаткове розслідування.

Судді:

Аліфанов Ю.Б. Нешик Р.І. Олексієнко Ю.Г.

З оригіналом згідно.

Суддя: