Справа № 2-828/11 Провадження № 22-ц/0290/1257/2012Головуючий в суді першої інстанції:Соколовська Т.О.

Категорія: 45 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.

При секретарі: Черната В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Юхимівське» с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області на заочне рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приватного підприємства «Юхимівське» с.Юхимівка Шаргородського району Вінницької області про витребування земельних ділянок (паїв) і стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И Л А:

7 грудня 2011 року позивачі звернулися у Шаргородський районний суд Вінницької області з даним позовом, у якому просили витребувати з незаконного володіння приватного підприємства «Юхимівське» с.Юхимівка Шаргородського району Вінницької області земельні ділянки та повернути їх власникам, а саме:

- земельну ділянку №479, кадастровий №0525384400020030096 площею 3,1561 га., розташовану на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та повернути її ОСОБА_2;

- земельну ділянку № 478, кадастровий №0525384400020030095 площею 3,1941 га, розташовану на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та повернути її ОСОБА_2;

- земельну ділянку №0525384400020030093 площею 3,0650 га, розташовану на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та повернути її ОСОБА_3

Ще позивачі просили стягнути з відповідача на їхню користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до державних актів:

- серії ВН №181782 від 4 лютого 2003 року на земельну ділянку №479 площею 3,1561га;

- серії ВН №181783 від 4 лютого 2003 року на земельну ділянку №478 площею 3,1941га;

- серії ВН №181785 від 4 лютого 2003 року на земельну ділянку №476 площею 3,0650га, виданих Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області, позивачі є власниками вказаних земельних ділянок (паїв).

Почавши у 2011 році оформляти документи на власні земельні ділянки з виділом їх в натурі для власного користування, позивачі встановили, що відповідач користувався їхніми земельними ділянками, оформивши договори оренди ще 21 листопада 2007 року та зареєструвавши їх у Державному реєстрі 8липня 2008 року.

Оскільки позивачі не підписували договорів оренди землі з відповідачем та актів прийому-передачі об`єктів оренди, а ці документи за них були підписані іншими особами без їх відома та волі, вони вважають ці договори неукладеними.

Ще позивачі вважають договори неукладеними з підстав відсутності між сторонами договорів згоди з істотних їх умов, а саме: до договорів не долучено плану чи схем земельних ділянок, їх кадастрових планів, актів визначення меж земельних ділянок в натурі, що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, тому і просять задоволити їхні позовні вимоги відповідно до ст.ст.1212,1213 ЦК України.

Шаргородський районний суд Вінницької області своїм заочним рішенням від 24 квітня 2012 року позов зодоволив повністю.

Відповідач не погодився з рішенням суду, 9.02.2012 року звернувся з заявою про його перегляд, ухвалою суду першої інстанції від 23 березня заява була відхилена і він оскаржив дане рішення в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах; просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення у зв`язку зі слідуючим.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Так, задовольняючи позов, суд керувався ч.1.ст.638 ЦК України та виходив з того , що при укладанні договорів оренди між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов цих договорів, які передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Зокрема, суд посилається на висновок судової почеркознавчої експертизи №1859 від 1.08.2011 року, відповідно до якої підписи від імені ОСОБА_4 під текстами спірних договорів оренди земельних ділянок розміром 3,1941га та 3,1561га від 21.11.2007 року і під текстами актів про передачу та прийом даних земельних ділянок виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_3 під текстом договору оренди землі від 21.11 2007 року біля графи «Орендодавець» виконаний самим ОСОБА_3 . а підпис від його ж імені, що розташований під текстом акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 21.11.2007 року навпроти запису «Орендодавець» виконаний не самим ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Ще суд посилається на ту саму ст.15 Закону України «Про оренду землі», де зазначено, що невід`ємною частиною договору оренди землі є акт приймання передачі об`акта оренди і оскільки позивачі зазначених документів не підписували, цивільно-правові відносини між ними та ПП «Юхимівське» будь-якими процесуальними документами не оформлялися, земельні ділянки не передавалися, у зв`язку з чим договори є неукладеними, а неукладений договір не породжує для його сторін прав та обов`язків, відповідач використовує власність позивачів без правових підстав, тому вони правомірно вимагають повернення безпідставно набутого майна і задовольняє позов, в силу ст.ст.1212,1213 ЦК України.

При цьому, суд ще вказує, що до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем, не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду; її кадастрового плану та акту визначення меж земельної ділянки в натурі; у самому договорі не зазначене місце розташування земельної ділянки, що теж є невід`ємними та істотними умовами договору.

Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як видно із самих договорів оренди на ас11,14,18 та того ж висновку судової почеркознавчої експертизи №1859 від 1.08.2011 року, договори підписані, інше питання - ким. Це стосується і актів приймання - передачі об`єктів оренди - вони підписані і є в наявності (ас13,17,20). Для ідентифікації земельних ділянок на місцевості до договорів додані Державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ВН №181782; серії ВН №181783 та серії ВН № 181785 від 4.02.2003 року з описом меж та розмірами ділянок (ас8,9,10).

Зазначені договори укладені у письмовій формі та зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» у Шаргородському районі Вінницької області 8 липня 2008 року, що відповідає вимогам ст.ст. 638-640 ЦК України та ст.ст.13-20 Закону України «Про оренду землі».

За таких обставин та у відповідності з вимогами п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», вказані договори оренди землі не є неукладеними і, відповідно, відсутні правові підстави вважати, що відповідач набув земельні ділянки без достатньої правової підстави та застосовувати наслідки, передбачені ст.1213 ЦК України.

Виходячи з викладеного, заявлені позивачами вимоги про витребування земельних ділянок з незаконного володіння , не відповідають можливим способам захисту своїх прав та інтересів, тому у позові слід відмовити. Тому рішення суду першої інстанції , як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи, слід скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Юхимівське» с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області задоволити.

Заочне рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приватного підприємства «Юхимівське» с. Юхимівна Шаргородського району Вінницької області про витребування земельних ділянок (паїв) і стягнення судових витрат відмовити. .

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: