Справа № 2-5/2007

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

06.07.2007 р.                                             Тернівській районний суд м.  Кривого Рогу

в складі: головуючого   судді           Лиходєдова А.В.

при секретарі                                     Поліян І.В. -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2001 р. ВАТ „Північний ГЗК" звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 .

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги і він просить стягнути з ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 солідарно заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги в сумі 3698, 75 грн.,  посилаючись на те,  що до складу ВАТ „Північний ГЗК" входить структурний підрозділ    житлово -господарський цех,  на балансі якого знаходився будинок АДРЕСА_1. З 01.12.2001 р. вказаний будинок було передано до житлового Фонду Управління житлово - комунального господарства Криворізького міськвиконкому,  без передачі боргів,  які утворилися до цієї дати. Відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1,  тоб-то і користувалися квартирою на підставі договору найму між ними та ВАТ „Північний ГЗК". За період з серпня 1998 р. по листопад 2001 р. мають борг з квартирної плати та оплати за комунальні послуги в сумі 3698, 75 грн..

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав,  відповідачі та їх представники позов не визнали,  вказавши,  що вимоги є безпідставними,  оскільки:

· на час утворення боргу в квартирі проживало фактично три особи: ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  а ОСОБА_4 з 27.06.1997 р. в квартирі не проживала;

· у відповідачів були відсутні кошти на квартирну плату та на оплату комунальних послуг і вони таким чином вимушені були припинити виконувати свої зобов'язання з їх оплати перед позивачем за неможливістю їх виконання,  в тому числі з вини позивача,  який несвоєчасно проводив відрахування до бюджету,  для виплати зарплати педагогічним працівникам,  якими є відповідачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2.

-    відповідно до п.35 „Правил надання населенню послуг з водо -,  теплопостачанню

та водовідведенню" затверджених постановою Кабінетом Мінстрів України за № 1497 від

30.12.1997 p.,  позивач був у праві припинити надання комунальних послуг у разі їх

неоплати протягом 3-х місяців; таким чином позивач з листопада 1998 р. по листопад 2001 р. фактично погодився на надання їх без оплати;

· проводити оплату комунальних послуг відповідачі не могли ні в розмірі 15%,  ні в розмірі 12%,  що було передбачено законодавством; таким чином відсутня їх вина в порушенні зобов'язань перед позивачем;

· відносини між виконавцем послуг та їх споживачем мають регулюватися укладеним між ними письмовим договором який між сторонами не укладався; позивачем не надавалися якісні послуги протягом періоду,  за який він просить стягнути заборгованість;

· у листопаді 2005 р. відповідачами суду надано довідку ЖКГ ВАТ „Північний ГЗК" про відсутність у них перед позивачем заборгованості станом на 29.11.2005 р.,  так як борги було списано.

Суд,  заслухавши пояснення учасників процесу,  перевіривши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено,  що відповідач ОСОБА_1  з 18.08.1982 р. є наймачем квартири № 4 будинку АДРЕСА_1,  а інші відповідачі членами його сім'ї,  які зареєстровані та мешкали разом з ним у квартирі в період утворення боргу,  тоб­то в період з серпня 1998 р. по листопад 2001 р. (а.с. 3, 4, 36).

При цьому відповідач ОСОБА_3 досягла повноліття 27.06.2000 р. (а.с.  149).

До 01.12.2001 р. наймодавцем був позивач (а.с. 5, 43),  а з вказаної дати будинок АДРЕСА_1 було передано УЖКГ Криворізького міськвиконкому,  без боргів.

Плату за користування житлом та комунальними послугами відповідачі в період з серпня 1998 р. по листопад 2001 р. не вносили,  заборгованість за цей період складає 3698, 75 грн.,  що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.  105). У процесі розгляду справи відповідачі не оспорювали правильність цього розрахунку та не посилалися на те,  що використані позивачем тарифи не відповідають тим,  які затверджені у визначеному чинним законодавством порядку.

Відповідачі користувалися квартирою на підставі договору найму жилого приміщення,  який повинен був бути дійсно укладений в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення,  що передбачено  ст.  161 ЖК України.

Те,  що позивач надавав комунальні послуги,  проводив роботи по обслуговуванню будинку і прибудинкової території відповідачами не оспорюється.

Це свідчить про існування між сторонами договірних відносин,  тоб-то і про наявність прав та обов'язків визначених чинним законодавством,  яке регулює взаємовідносини осіб,  що надають послуги із споживачами цих послуг. Непідписання сторонами окремого договору не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідачами ненадано будь - яких доказів,  які б свідчили про те,  що надані послуги були неякісними,  чим вони не виконали вимог  ст.  ст.  10, 60 ЦПК України.

Таким чином відповідачі були зобов'язані вносити плату за користування житлом та за комунальні послуги на підставі ст.  ст.  66, 67 ЖК України.

Відповідно до п. 17 «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. ці платежі наймачами вносяться щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно до вимог  ст.  ст.  161, 162 ЦК України в редакції 1963 p.,  який діяв на час утворення боргу,  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в встановлений строк. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається,  за виключенням випадків передбачених законом.

Так як відповідачі мають заборгованість з квартирної плати і з оплати за комунальні послуги в сумі 3698, 75 грн.,  суд вважає,  що відповідачі не виконували свої зобов'язання з їх сплати.

Відповідно до  ст. 64 ЖК України на відповідачів покладається солідарна відповідальність,  так як вони проживали в квартирі за договором,  житлового найму.

Але відповідач ОСОБА_3 відповідальність за зобов'язанням на рівні з іншими відповідачами може нести згідно із  ст.  64 ЖК України,  лише після досягнення нею повноліття,  тоб-то з 27.06.2000 р. по листопад 2001 p..

Суд критично відноситься до довідки від 29.11.2005 р. виданої ВАТ «Північний ГЗК»,  як до доказу відсутності у відповідачів заборгованості,  яку надали відповідачі,  так як її зміст спростовується копією розпорядження № 12 від 30.06.2005 р. по ВАТ «Північний ГЗК» та довідкою № 16-44 / 82 від 28.02.2006 р. відповідача про наявність боргу в суммі 3698, 75 грн. (а.с. 168, 169).

Крім цього  ст.  71 ЦК України 1963р.,  загальний термін для захисту права по позову -позовна давність,  встановлена - в три роки,  і вона застосовується судом на правовідносини,  що виникли до 01.01.2004р.,  незалежно від заяви сторін,  тому з урахуванням дати звернення позивача з позовом до суду з відповідачів підлягає стягненню заборгованість з жовтня 1998 р. по листопад 2001 p.,  з урахуванням того,  що позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності не надходило. Таким чином загальна сума боргу буде складати 3550, 83 грн..

З урахуванням викладеного заборгованість з жовтня 1998 р. по 26.06.2000 р. підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4. Вона дорівнює 1592, 18 грн. та складається із заборгованості з жовтня 1998 р. по травень 2000 р. в сумі 1487, 31 грн. та за 26 днів червня 2000 р. в сумі 104, 87 грн.,  яка розрахована шляхом ділення місячного платежу в 121 грн. на 30 днів і множення на 26 днів.

Заборгованість з 27.06.2000 р. по листопад 2001 р. підлягає стягненню зі всіх відповідачів і дорівнює 1958, 65 грн. та складається із заборгованості за 4 дні червня 2000 p.,  у сумі 16, 13 грн. та з липня 2000 р. по листопад 2001р. у сумі 1942, 52 грн..

Відповідачами не надано будь - яких доказів,  якіб свідчили про те,  що ОСОБА_4 не була зареєстрована (прописана) в квартирі № 4 будинку № 26 по вул.  Федоренка в м. Кривому Розі,  або надавала до житлово - експлуатаційного організації письмові заяви та відповідні документи з іншого місця перебування (роботи,  лікування,  навчання) в період з жовтня 1998 р. по листопад 2001 p.,  якіб давали підстави позивачу звільнити її від оплати комунальних послуг,  чим відповідачами не виконані вимоги  ст.  ст.  10, 60 ЦПК України.

Згідно з п. 32 «Правил надання населенню послуг з водо -,  теплопостачанню та водовідведенню»,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № 1497,  споживач має право на несплату вартості ненаданних послуг з холодного,  гарячого водопостачання та водовідведення за період тимчасової відсутності споживача та членів сім'ї (за умов відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів на вводі у квартиру (приватний будинок) та зняття пломб і відновлення надання послуг виконавцем згідно з письмовою заявою споживача та за рахунок споживача). Іншого порядку звільнення від сплати комунальних послуг за період тимчасової відсутності квартиронаймачів та членів їх сімей в період з жовтня 1998 р. по листопад 2001 р. не існувало.

Посилання відповідачів на п. 35 «Правил надання населенню послуг з водо -,  теплопостачанню та водовідведенню» як на підставу звільнення їх від сплати боргу,  є безпідставним,  так як надання виконавцеві права припинити надання послуг у разі несплати вартості наданих послуг понад три місяці,  яким він не скористався,  не є підставою надання цих послуг безкоштовно.

Постанови Верховної Ради України №№ 512-Х IV від 13.03.1999 p.,  2456 - III від 07.06.2001 p.,  2551 - III від 21.06.2001 p.,  на які посилалися відповідачі як на підставу звільнення від сплати заборгованості з квартирної плати та плати за надані комунальні послуги за період з жовтня 1998 р. по листопад 2001 р.,  немають сили закону,  а на підзаконні акти,  в тому числі постанови Кабінету Міністрів України,  прийняті на їх виконання,  відповідачі не посилалися. Такі підзаконні акти суду також невідомі.

Керуючись  ст.  ст.  64, 66, 67, 161 ЖК України,   ст.  ст.  71, 161, 162 ЦК України в редакції 1963 p..  ст.  ст.  10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" задовольнити частково.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4 за період з 01 жовтня 1998 р. по 26.06.2000 р. солідарно,  1592 грн. 18 коп.3аборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК"  з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 за період з 27.06.2000 р. по ЗО листопада 2001 p.,  солідарно 1958, 65 грн. заборгованості з квартирної плати та плати за комунальні послуги.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4 по 7 грн 32 коп. витрат по сплаті судового збору (держмита) за стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 1998 р. по 26.06.2000 p..

Стягнути на користь Відкритого акціонерного,  товариства „Північний ГЗК"   з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 по 6 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору (держмита) за стягнення заборгованості за період з 27.06.2000 р. по 30 листопада 2001 p..

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4 по 4 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 1998 р. по 26.06.2000 p..

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 по З грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення заборгованості за період з 27.06.2000 р. по 30 листопада 2001 р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" 1 грн. 18 коп. на користь держави не сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області,  через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу,  шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-и днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.