Справа №1-316/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін

Номер провадження 11/1890/108/12 Суддя-доповідач - Захарченко

Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Крамаренка В. І., Матуса В. В.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований проживаючим на ст. Гребениківка в с. Нижня Сироватка фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_1, громадянин України, раніше судимий:

- 26.06.2002 року Сумським районним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 296 ч.2, 304, 69, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців;

-06.11.2006 року Сумським районним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до покарання у виді позбавлен ня волі на строк 3 роки і 6 місяців,

засуджений за ч. 2 ст.15 - ч.3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, а також постановлено про стягнення з засудженого судових витрат по справі,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, повторно за слідуючих обставин.

06 жовтня 2011 року, близько 16 години, ОСОБА_2, маючи непогашені судимості за вчинення злочинів пороти власності, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та переслідуючи мету на повторне вчинення крадіжки, проник шляхом вибивання замкнених вхідних дверей до житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 і користуючись відсутністю власників зазначеного житла, реалізовуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, виніс з будинку на подвір'я господарства належавші ОСОБА_3 телевізор "PANASONIC-TC-21PM70R" вартістю 750 грн., відеомагнітофон «SAMSUNG NO SVR-30D» вартістю 150 грн., DVD програвач "VITES VT 40011» вартістю 231 грн., DVD ресивер «LGLH-TK 255» вартістю 930 грн., бідон алюмінієвий ємкістю 40 літрів вартістю 338 грн., алюмінієвий посуд загальною вартістю 132 грн., диски CD-R в кількості 10 шт. загальною вартістю 30 грн., диски DVD-R в кількості 40 шт. загальною вартістю 320 грн., а всього майна на суму його вартості - 2881 грн. з метою подальшого переміщення вкрадаємого за межі господарства потерпілого та використання для власних потреб, але не досяг такого злочинного результату через те, що до вказаного подвір'я направлялися інші особи, а тому, уникаючи затримання на місці вчинення злочину, він вдався до втечі, залишивши викрадаєме майно.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшити призначене йому покарання з позбавлення волі до арешту на мінімальний строк, передбачений для такого виду покарання, або звільнити його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, вважає, що постановлений судом вирок є необгрунтованим через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

За змістом доводів апеляції засуджений посилається на те, що, на його думку, суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини, зокрема - визнання ним вини, його щире каяття у вчиненні злочину, позитивні характеристики його особи з місця проживання і з місця роботи, а також те, що він має роботу, допомагає своїй матері у веденні домашнього господарства відшкодував потерпілому завдану злочином майнову і моральну шкоду, створив сім'ю і його дружина вагітна, що злочином він фактично не завдав потерпілому майнової шкоди, а сам потерпілий на суворості його покарання не наполягав та заявив у судовому засіданні, що вважає доцільним призначення підсудному покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а тому, на думку автора апеляції, суд мав можливість призначити йому більш м'яке покарання на підставі ст.69 КК України чи звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи зміст поданої апеляції, міркування прокурора Кононової Л.Ф., яка проти апеляції заперечує, вважаючи її безпідставною, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у апеляції, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні повторно замаху на таємне викрадення майна ОСОБА_3 з проникненням у житло потерпілого відповідає фактичним обставинам справи і у поданій апеляції не оспорюється.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки як вбачається з матеріалів справи, суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше засуджувався за вчинення злочинів проти власності, проти громадського порядку та моральності і його судимості за зазначені злочини не погашені, пом'якшуючі обставини, серед яких - визнання ОСОБА_2 вини, його щире каяття у вчиненні злочину, а також наявні по справі такі обтяжуючі обставини, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння і рецидив злочинів, та з урахуванням обставин справи призначив ОСОБА_2 справедливе, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин.

Разом з цим, суд не урахував і не міг урахувати при призначенні ОСОБА_4 покарання, як пом'якшуючі, такі наведені ним за змістом апеляції обставини, як позитивні характеристики його особи з місця проживання і з місця роботи, створення ним сім'ї і вагітність його дружини, відшкодування ним потерпілому майнової шкоди та те, що потерпілий у судовому засіданні висловив побажання суворо його не карати і обмежитися покаранням, не пов'язаним з позбавленням волі, оскільки наявність зазначених обставин не підтверджується доказами у справі. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 ніде не працює, не одружений, з місця проживання характеризується посередньо, майнової шкоди потерпілому не відшкодовував, так як все майно, замах на викрадення якого він вчинив, було повернуто потерпілому органом досудового слідства, а сам потерпілий ОСОБА_3 взагалі не був присутній у судовому засіданні, надіславши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, і не заявляв ніяких побажань щодо призначення підсудному покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Доводи апеляції засудженого про те, що він допомагає матері у веденні домашнього господарства і відшкодував потерпілому заподіяну злочином моральну шкоду не порушують обгрунтованості постановленого судом вироку.

Що стосується безпосередньо доводів апеляції засудженого про необгрунтованість вироку суду через незастосування при призначенні йому покарання ст. 69 або ст. 75 КК України, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Разом з цим, з огляду на дані про особу засудженого ОСОБА_2, який вчинив злочин, маючи непогашені судимості за вчинення умисних злочинів проти власності, проти громадського порядку та моральності, у справі відсутні правові підстави для призначення засудженому із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України більш м'якого покарання чи звільнення його із застосуванням ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлений у даній справі вирок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, а тому зміні чи скасуванню за поданою засудженим апеляцією не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.362, ст. 365, ст. 366, ст. 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а подану засудженим ОСОБА_2 апеляцію залишити без задоволення.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Крамаренко В. І. Матус В. В.