УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 34274/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Обрізка І.М..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стебницької міської ради Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2011 року по адміністративній справі №2а-2193/11/1306 за позовом ОСОБА_2 до Стебницької міської ради про визнання рішення протиправним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Стебницької міської ради Львівської області про визнання рішення протиправним від 21.05.2011 року № 523 «Про відміну рішення Стебницької міської ради від 22.01.2010р. № 472 «Про погодження місця розташування об»єкту та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2011 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 по адміністративній справі №2а-2193/11/1306 за позовом ОСОБА_2 до Стебницької міської ради про визнання рішення протиправним від 21.05.2011 року № 523 «Про відміну рішення Стебницької міської ради від 22.01.2010р. № 472 «Про погодження місця розташування об»єкту та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі з наступних міркувань:

вважає , що зазначене судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки всупереч вимогам статей 2, 9, 159 КАС України суд І інстанції не перевірив, чи прийняте оспорював не рішення міської ради на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не урахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не керувався принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України; судове рішення ухвалене не відповідно до норм матеріального права без дотримання норм процесуального права, не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі.

Так, суду І інстанції були дані пояснення й відповідні докази, що вказують на важливу обставину: рішення міської ради № 523 від 22.01.2010 року було скасоване нею на підставі скарг співвласників будинку АДРЕСА_1 й у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян».

Зокрема, під час розгляду зазначеного звернення було з'ясовано, що квітковий магазин та офіс буде знаходитись на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, а відтак рішення міської ради від 20.06.2008 р. № 274 й від 22.01.2010 р. № 472 суперечать нормам статті 42 Земельного кодексу України.

Внаслідок розгляду звернення, з'ясування й перевірки викладена у ньому обставин міська рада дійшла висновку про невідповідність рішення від 22.01.2010 ] № 472 нормам Закону й у відповідності з вимогами ч. 2 статті 19 Конституції України статті 19 Закону України «Про звернення громадян» задовольнила скаргу співвласника жилого будинку АДРЕСА_1, скасувавши зазначене рішення.

Також апелянт вважає, що розглядаючи справу суд І інстанції не встановлював обставин і підстав, за яких міська рада вирішила скасувати власне рішення, не досліджував звернення співвласників багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_1, на прибудинковій території котрого позивач мав намір збудувати об'єкт. Отже, судове рішення ухвалене не відповідно до норм матеріального права без дотримання норм процесуального права, на підставі не повно і не всебічно з'ясованих обставин в справі, оскільки суперечить нормам Закону України «Про звернення громадян», Земельного кодексу України, Рішенню Конституційного Суд України від 16 квітня 2009 року в справі № 1-9/2009.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює .

Судом встановлено, що на підставі рішення .№177 від 15.06.2007 року «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження на розміщення об'єктів в м. Стебнику ОСОБА_2 надано І дозвіл на збір матеріалів погодження місця розміщення земельної ділянки комерційного використання згідно представлених ескізних проектів про виділення земельної ділянки в районі АДРЕСА_1 для прибудови квіткового магазину та офісу до будинку №13. (а.с. 34)

Згідно рішення Стебницької міської ради №274 від 20.06,2008 року «Про надання дозволу на внесення змін в генеральний план м. Стебника затверджено містобудівне обгрунтування, розміщення прибудови квіткового магазину та офісу в АДРЕСА_1 з внесенням змін в діючий генеральний план щодо функціонального призначення території замовнику ОСОБА_2 (а. с. 55)

На підставі рішення Стебницької міської ради №472 від 22.01.2010 року «Про погодження місця розташування об'єкту та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано згоду на погодження місця розташування об'єкту та на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 72 кв. м. для прибудови магазину до багатоповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та зобов'язано останнього виготовити дозволи на погодження місця розташування об'єкту та на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на складання проектів відведення земельних ділянок міськземфонду у ліцензованій групі, (а.с. 4)

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст.25, ч. 14 ст. 46., частин 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції, або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, у п.5 вище вказаного рішення Конституційного Суду України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи вище наведене, те, що на виконання рішення №472 від 22.01.2010 року на вимогу позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зібрано ряд інших дозволів та документів необхідних на погодження місця розташування об'єкту та па розроблення проекту землеустрою, що призюмує заперечення позивача як суб'єкта правовідносин встановлених цим рішенням, таке є ненормативним правовим актом одноразового застосування, що вичерпало свою дію фактом його використання, що унеможливлює його подальше скасування, а тому оскаржуване рішення слід визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Необхідно зазначити й те, що посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 року з підстав неможливості здійснення добудови до багатоквартирного житлового будинку без згоди співвласників багатоквартирного будинку - власників приватизованих квартир, є безпідставними адже як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини даного рішення КСУ, що мова йде про необхідність такої згоди на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо).

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було вирішено спір без порушення норм матеріального права і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202 п.4, 205, 207,254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стебницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2а-2193/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді І.В. Обрізко

І.В. Глушко