ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2012 р. Справа № 5023/977/12
вх. №
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Пономаренко Т.О.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Ямщикова М.Ю.
за участю представників сторін:
прокурора - Суходубова І.В., посв. №1 від 05.01.2012р.
позивача - ОСОБА_1, дов. №01/71-391Д від 30.12.2011р.
3-й особи - не з"явився
відповідача - ОСОБА_2, дов. № 01-62юр/3035 від 17.04.2011р., ОСОБА_3, дов.№01-62юр/7363 від 30.09.2011р.
розглянувши справу за позовом ДП "Енергоринок" м. Київ
до АК "Харківобленерго" м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює Державне регулювання у сфері енергетики, м. Київ.
за участю прокуратури Харківської області
про стягнення коштів у розмірі 108469046,28 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Державне підприємство "Енергоринок", м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 108 469 046,28 грн., з яких: 107 501 009,76 грн. - основний борг; 215 002,02 грн. - інфляційні нарахування; 143 371,19 грн. - 3% річних; 502 162,21 грн. - пеня; 107 501,10 грн. - штраф, також просить покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору № 4674/01 від 30.04.2008р.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15 березня 2012 року об 09:30 год.
Ухвалою від 27.02.2012 року для розгляду справи призначено судову колегію.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 01.03.2012 року призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Пономаренко Т.О., судді Аюпова Р.М., Бринцев О.В.
Ухвалою від 15.03.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює Державне регулювання у сфері енергетики, та задоволено клопотання заступника прокурора Харківської області про вступ прокуратури Харківської області у справу.
Ухвалами господарського суду від 15.03.2012р., 29.03.2012р. розгляд справи відкладався.
У судових засіданнях 18.04.2012р., 19.04.2012р. оголошувалась перерва.
Представником відповідача 13.03.2012р. через канцелярію суду подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи (а.с. 139-152, т. 1), згідно якого останній просив суд призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру ГУМВС України в Харківській області, та поставити на вирішення експертизи наступні запитання: - „Чи були дотримані при розрахунку суми основного боргу вимоги нормативних актів, якими регламентується порядок та методика визначення застосованої позивачем ціни на відпущену електроенергію?"; - „Чи обґрунтовано визначена вартість електроенергії, яка відображена у рахунку-фактурі за грудень 2011р.?"; - „Чи обґрунтовані позовні вимоги первинними документами та бухгалтерською документацією сторін?"; - „Чи правильно був сформований первинний бухгалтерський документ за звітний період, а саме рахунок-фактура за грудень 2011р.?"; - „Чи є правильним та обґрунтованим розрахунок штрафних санкцій, застосованих позивачем по справі? Чи підтверджується він документально?"; - „Чи впливає алгоритм Оптового ринку електричної енергії на можливість АК "Харківобленерго" здійснювати повну оплату електричної енергії, придбаної у ДП "Енергоринок" та яким чином", яке прийнято судом до розгляду.
12.04.2012р., через канцелярію суду представником позивача надані додаткові пояснення (вх. №7966),які долучені судом до матеріалів справи.
17.04.2012р., через канцелярію суду представником позивача надані додаткові докази (вх. №8179),які долучені судом до матеріалів справи.
18.04.2012р., через канцелярію суду представником позивача надані заперечення на відзив АК «Харківобленерго» (вх. №4106), в яких позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи та задовольнити позов в повному обсязі та надав додаткові докази по справ (вх. №4132). Надані письмові докази колегією суддів досліджують та долучаються до матеріалів справи.
18.04.2012р. через канцелярію суду представником третьої особи надані письмові пояснення (вх. №8281), в яких представник третьої особи виклав свою правову позицію по справі та просить розглядати справу без участі представника НКРЕ. Надані пояснення долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2012р. колегія суддів, розглянувши клопотання представника АК "Харківобленерго" про призначення судово-економічної експертизи у справі, вирішила, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідним для цього знаннями.
Згідно п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Суд встановив, що для вирішення поставлених у клопотанні представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи правових питань відсутня потреба у спеціальних знаннях, оскільки вирішення вказаних питань віднесено до компетенції суду. Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
19.04.2012р., через канцелярію суду представником позивача надані заперечення на додаткові пояснення АК «Харківобленерго» (вх. №8402), які судом долучені до матеріалів справи.
25.04.2012р. до початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про розгляд справи з фіксацією судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Надана заява судом задовольняється як така, що не суперечить чинному законодавству.
У призначеному судовому засіданні 25.04.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У призначеному 25.04.2012 р. судовому засіданні прокурор та представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
У призначену судове засідання 25.04.2012р. представник третьої особи не з'явився, через канцелярію суду 23.04.2012р. (вх. № 1408) голова Комісії надав пояснення, в яких зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу електроенергії № 4674/01 від 30.04.2008р., де передбачено порядок розрахунків, а також права, зобов'язання та відповідальність сторін. Також звернув увагу на ст. 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Голова Комісії просив розглянути зазначену справу без участі представника НКРЕ.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
30.04.2008р. між Державним підприємством „Енергоринок" (ДПЕ) та Акціонерною компанією „Харківобленерго" (ЕК) укладено договір № 4674/01, відповідно до умов якого ДПЕ зобов'язалося продавати, а ЕК - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1 договору).
Згідно п.п. 4.10., 4.13. договору ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками Акт купівлі-продажу електроенергії.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.4. договору оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
Договір укладено на термін з 01 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору (п. 11.6. договору).
Як вбачається з матеріалів справи жодна з сторін договору не зверталася із заявами про розірвання договору № 4674/01 від 30.04.2008р. за один місяць до дати закінчення строку дії договору.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність факту продовження договору №4674/01 від 30.04.2008р.
На виконання п. 2.1. договору № 4674/01 від 30.04.2008р. позивач за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. передав відповідачу електроенергію в обсязі 626203,752 тис. кВт/г на загальну суму 221 222 096,74 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за грудень 2011р. від 31.12.2011р. (а.с. 26, т. 1).
Для оплати вартості електроенергії поставленої у грудні 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 01301 від 31.12.2011р. на суму 265 466 516,09 (разом з ПДВ) (а.с.27, т.1).
Відповідач в порушення п.п. 6.1, 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008р. за отриману від позивача електроенергію розрахувався частково на суму 157 965 506,33 грн., що підтверджується довідкою про стан взаємних розрахунків між ДП "Енергоринок" та АК "Харківобленерго" за продану з ОРЕ електроенергію в період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. станом на 01.03.2012р. (а.с. 51, т. 2), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за електроенергію передану позивачем відповідачу за грудень 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008р. становить 107 501 009,76грн. (265 466 516,09грн. - 157 965 506,33грн.) та актом звірки розрахунків ДП „Енергоринок" з АК "Харківобленерго" за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2012р. (а.с. 29, т. 1), підписаного першим заступником директора та головним бухгалтером Державного підприємства „Енергоринок" та скріпленою печаткою підприємства, а також підписаного заступником Голови правління, директором з економіки та головним бухгалтером АК "Харківобленерго" та скріпленою печаткою підприємства.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 107 501 009,76грн. боргу за отриману електричну енергію за грудень 2011р. на підставі договору №4674/01 від 30.04.2008р., 502 162,21 грн. пені, 107 501,10 грн. штрафу, 215 002,02 грн. інфляційних нарахувань та 143 371,19 грн. 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про електроенергетику" (далі Закон) купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Сторонами договору є суб'єкти господарської діяльності, пов'язаної з: диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; постачанням електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; оптовим постачанням електричної енергії (ч.ч. 4, 5 ст. 15 Закону).
Суд встановив, що договором, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної електроенергії України є Договір між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р., затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі ДЧОРЕ).
Згідно п.п. „а, в" ч. 1 преамбули ДЧОРЕ Державне підприємство „Енергоринок", яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, має бути Стороною цього Договору і виконувати положення цього Договору, які поширюються на його діяльність як Сторони цього Договору; Постачальник електричної енергії, який одержав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має бути Стороною цього Договору і дотримуватися тих положень цього Договору, які поширюються на його діяльність як Сторони цього Договору і/або як члена ринку.
Пунктом 1.1. ДЧОРЕ передбачено, що Державне підприємство „Енергоринок" (ДПЕ) - Державне підприємство „Енергоринок", яке є стороною цього Договору та здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії. Постачальник електричної енергії сторона цього Договору, що купує електричну енергію на Оптовому ринку. Місцевий або незалежний постачальник який діє відповідно до умов своє ліцензії. Місцевий постачальник постачальник, який одержав ліцензію з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.
АК "Харківобленергно" є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що підтверджується ліцензією Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 29.03.2000р. № 220632.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач є членами оптового ринку електричної енергії.
Всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії (абз. 5 ч. 8 ст. 15 Закону).
Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2. ДЧОРЕ кожний член ринку, починаючи від дати набрання чинності цим Договором зобов'язаний: продавати всю вироблену та імпортовану ДПЕ на Оптовому ринку згідно з цим Договором та двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього. Виняток може становити електрична енергія, яка: - споживається для власних потреб електростанцій; - вироблена на електростанціях із установленою потужністю нижче 20 МВт; - вироблена на електростанціях, у яких загальний відпуск електричної енергії в об'єднану енергетичну систему України становив менше 100 млн. кВт год. за попередній рік; - вироблена на теплоелектроцентралях, які входять до складу постачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності. Укласти двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії з ДПЕ. Купувати електричну енергію у ДПЕ, згідно з цим договором, та двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2002 від 12.02.2002р. (справа про електроенергетику) встановлено, що запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на оптовому електричної енергії не порушує правову модель господарських відносин.
Постановою НКРЕ № 577 від 11.05.2006р. схвалено Примірний договір купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством „Енергоринок") та постачальником електроенергії за регульованим тарифом.
Суд встановив, що на підставі вищевказаних правових актів між позивачем та відповідачем було укладено договір №4674/01 від 30.04.2008р.
Відтак, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України „Про електроенергетику", Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2002 від 12.02.2002р. (справа про електроенергетику), Договір між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р., затверджений постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України та Примірний договір купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством „Енергоринок") та постачальником електроенергії за регульованим тарифом", схвалений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 577 від 11.05.2006р. та положення договору № 4674/01 від 30.04.2008р.
Статтею 151 Закону регламентовано порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Згідно ч. 2, 3, 4, 5 ст. 151 Закону споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії. Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно: енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії; підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою та передачу електричної енергії магістральними електричними мережами; на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії; іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.
Відповідно до ч. 7 ст. 151 Закону умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем).
Для виконання своїх зобов'язань за цим договором ДПЕ відкриває у Банкіра ринку поточний рахунок із спеціальним режимом використання (банківський рахунок ринку), на який перераховуються кошти за електричну енергію, продану постачальником, згідно з законодавством. ДПЕ спрямовує кошти, які надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового ринку, згідно з алгоритмом оптового ринку та Інструкцією про порядок використання коштів оптового ринку (п. 3.5.2. ДЧОРЕ).
Згідно п.п. 6.3., 6.6. Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії (додаток 4 до ДЧОРЕ) (далі ІВКОР) під час проведення розрахунків за електричну енергію: кошти (за винятком коштів, що перераховуються згідно з окремими рішеннями Уряду), що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників, а також кошти, що перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника на рахунки виробників та інших учасників розподілу коштів, у розрахунковому періоді, зараховуються як поточна оплата електричної енергії, придбаної в цьому ж періоді; кошти, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника з інших рахунків місцевих постачальників у розрахунковому періоді, зараховуються як оплата електричної енергії згідно з призначенням платежу, вказаним у платіжному дорученні. Оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору
Пунктами 6.1., 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008р. сторонами погоджено, що оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, а також з інших рахунків ЕК. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлений алгоритм розподілу коштів не звільняє відповідача від обов'язку з оплати отриманої у грудні 2011р. електричної енергії, встановленого п.п. 6.1., 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008р.
Аналогічна позиція міститься у листі Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1415/10/17-11 від 28.02.2011р. (а.с. 109, т. 2), де зазначено, що питання виконання зобов'язань ДП „Енергоринок" з енергопостачальними компаніями не врегульовується алгоритмом розподілу коштів, а регламентується двосторонніми договорами та нормами господарського права.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. ІВКОР споживачі, яким електрична енергія постачається місцевим постачальником, зобов'язані оплачувати її коштами виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників. Оплата за продану виробниками ті іншими суб'єктами електричну енергію оптовому постачальнику здійснюється на їх рахунки згідно з умовами двосторонніх договорів. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника, які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму та на підставі розпорядження власника рахунку. При проведенні розрахунків за куплену електричну енергію оптовий постачальник обов'язково вказує у призначенні платежу розрахунковий період, за який здійснюється оплата, обсяг та розмір ПДВ. Оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників на поточні рахунки оптового постачальника відповідно до алгоритму двічі на день. При цьому у призначенні платежу банкіром ринку зазначається: „За електричну енергію згідно з постановою НКРЕ, в тому числі ПДВ".
Згідно п. 9.1. ІВКОР алгоритм оптового ринку складається з двох складових частин. Перша складова частина стосується порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників, і застосовується відповідно до Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки місцевих постачальників та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника. Друга складова стосується порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника.
Пунктом четвертим Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1136 від 19.07.2000р., встановлено, що уповноважений банк до 12 години операційного дня здійснює перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму, встановленого НКРЕ, та на підставі розпорядження власника рахунку згідно з режимом, встановленим у договорі про розрахунково-касове обслуговування.
Таким чином, перерахування коштів з поточного рахунку з спеціальним режимом використання ДП „Енергоринок" на рахунки його кредиторів здійснюється на підставі його розпорядження (вказівки), на відміну від ДП „Регіональні електричні мережі", розрахунки якого з ДП „Енергоринок" здійснюються автоматично обслуговуючим банком з його рахунків із спеціальним режимом використання без волі та впливу власника таких рахунків, відповідно до алгоритму встановленого НКРЕ України.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено, передбачене договором № 4674/01 від 30.04.2008р. та законодавством України, право позивача на одержання коштів за продану електроенергію.
Враховуючи те, що 107 501 009,76 грн. боргу відповідача перед позивачем за отриману електричну енергію у грудні 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008р. на час прийняття судового рішення не погашено, що додатково підтверджується усними поясненнями представника відповідача, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за отриману електричну енергію за грудень 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4674/01 від 30.04.2008р. позивачем за період з 20.01.2012р. по 31.01.2012р. нарахована пеня в сумі 502 162,21грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.3.2. договору сторін погоджено, що ЕК несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 договору. В разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4. договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. Сплата ЕК пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок ДПЕ і не звільняє ЕК від обов'язку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 30, т. 1), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 20.01.2012р. по 31.01.2012р. становить загалом 502 162,21 грн. Відтак, вимога про стягнення 502 162,21 грн. пені є обґрунтованою такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 107 501,10 грн. штрафу у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу на підставі п. 7.3.2. договору № 4674/01 від 30.04.2008р. за порушення строків оплати за отриману електроенергію.
Суд встановив, що зазначені в п. 7.3.2. договору 0,1 процентів від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.
Враховуючи те, що, відповідач не оплатив отриману від позивача електричну енергію протягом більше ніж 30 днів з моменту виникнення обов'язку з оплати отриманої електричної енергії товару, штраф у розмірі 0,1 % від суми боргу (встановлений сторонами п. 7.3.2. договору) у розмірі 107 501,10грн. (0,1 % від 107 501 099,76 грн. заборгованість за електричну енергію за грудень 2011р. згідно договору № 4674/01 від 30.04.2008р.), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 107 501,10грн. штрафу є обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 08.02.2011р. у справі № 14/137-10, від 22.11.2011р. у справі № 15/072-10/17, від 08.02.2012р. справа № 8/033-11.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4674/01 від 30.04.2008р. позивачем також нараховано 215 002,02 грн. інфляційних втрат та 141 371,19 грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 30, т.1), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості складає 215 002,02 грн. інфляційних втрат та 141 371,19 грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 215 002,02 грн. інфляційних втрат та 141 371,19 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 107 501 009,76 грн. боргу за отриману електричну енергію за грудень 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008р., 502 162,21 грн. пені, 107 501,10 грн. штрафу, 215 002,02 грн. інфляційних втрат та 143 371,19 грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 15, 151 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692, ЦК України, ст.ст. 38, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. ст. 41, 173, 175, 193, 213, 217, 230, 232 ГК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, вул. Плеханівська, 149, п/р 260053011272 у 1-й філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Державного підприємства "Енергоринок" ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, п/р зі спеціальним режимом використання в національній валюті №26032301861 в Головному операційному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 300465) 107 501 009,76 грн. - суми основного боргу.
Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, вул. Плеханівська, 149, п/р 260053011272 у 1-й філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Державного підприємства "Енергоринок" ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, п/р в національній валюті №26008302861 в Головному операційному управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 300465) 215 002,02 грн. - інфляційних нарахувань; 143 371,19 грн. - 3% річних; 502 162,21 грн. - пені; 107 501,10 грн. - штрафу; 64 380,00 грн. - суми судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 28.04.2012р.
Головуючий суддя Пономаренко Т.О.
суддя Аюпова Р.М.
суддя Бринцев О.В.
справа №5023/977/12