КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2012 № 42/135

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 21.02.2012

у справі № 42/135 (суддя Паламар П.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 93 355 722,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - дов. № 111/10 від 26.12.2011

від відповідача ОСОБА_3 - дов. № 93/2012/02/16-5 від 16.02.2012

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - позивач, апелянт) у квітні 2011 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (надалі - відповідач) про стягнення 93 355 722,56 грн. (з яких: 87 588 931,04 грн. - основний борг, 1 427 782,83 грн. - збитки внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. - пеня).

На підставі ст. 25 ГПК України судом першої інстанції було проведено заміну відповідача на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 42/135 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011) позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 87 588 931,04 грн. боргу, 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 07.06.2011 у справі № 42/135 було видано наказ № 42/135 від 22.11.2011.

01.02.2012 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в порядку ст.117 ГПК України звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу № 42/135 таким, що не підлягає виконанню частково - в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 87 588 931,04 грн. основного боргу, 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 42/135 заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу частково таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано наказ Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 87 588 931,04 грн. боргу, 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені.

Ухвала суду мотивована тим, що заява відповідача про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині основного боргу, збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3% річних з простроченої суми та пені підлягає задоволенню, оскільки обов'язок боржника по сплаті цих коштів за рішенням Господарського суду міста Києва 07.06.2011 у справі № 42/135 відсутній (в частині стягнення основного боргу - у зв'язку зі сплатою, а в частині стягнення інфляційних збитків, 3% річних та пені - у зв'язку зі списанням боржником цих сум заборгованостей відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»). А відтак, наказ № 42/135 від 22.11.2011 в цій частині відповідно до вимог ч.4 ст.117 ГПК України слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 31/10-1387 від 24.02.2012, у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 42/135 в частині визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, та відмовити у цій частині у задоволенні заяви боржника про часткове визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду в цій частині винесена місцевим судом з порушенням норм матеріального права (Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію») та процесуального права (ст.ст. 4, 33, 34, 116, 117 ГПК України).

За твердженням апелянта, заборгованість відповідача згідно рішення Господарського суду міста Києва 07.06.2011 у справі № 42/135 (на виконання якого було видано наказ від 22.11.2011) списана відповідачем (боржником) всупереч положенням вищеназваного Закону та постанови КМУ, оскільки станом на 04.06.2011 (дата набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію») дана заборгованість в бухгалтерському обліку суб'єктів списання відображена не була. Крім того, на думку скаржника, для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (по якій відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили до набрання чинності цим Законом) передбачена спеціальна процедура, а саме - укладення відповідних договорів між учасниками процедури списання (як це передбачено п.7 постанови КМУ) Оскільки щодо спірних сум такі договори між позивачем та відповідачем укладені не були, а тому безпідставним та необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про правильність списання боржником сум інфляційних, 3% річних та пені (стягнутих з нього рішенням суду) лише на підставі протоколу комісії з питань списання заборгованості, створеного самим боржником.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представники апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судових засіданнях судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України були оголошені перерви: 27.03.2012 до 10.04.2012 та 10.04.2012 до 18.04.2012.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. 4 ст. 117 ГПК України).

Відповідно до п.3.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 28.03.2002 р. № 04-5/365 частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (боржник) добровільно сплатив на користь позивача (стягувача) суму основної заборгованості в розмірі 87 588 931,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10498 від 07.07.2011 (т.1, а.с.134).

Вказана обставина не заперечується позивачем.

За таких обставин висновок місцевого суду про те, що наказ Господарського суду м.Києва № 42/135 від 22.11.2011 має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 87 588 931,04 грн. основного боргу, є підставним та обґрунтованим та заява відповідача в цій частині правильно задоволена місцевим судом.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду про те, що наказ Господарського суду м.Києва № 42/135 від 22.11.2011 має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Звертаючись із заявою про визнання наказу Господарського суду № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» збитків внаслідок інфляції, 3% річних та пені, боржник посилається на відсутність у нього перед кредитором обов'язку в частині сплати цих сум у зв'язку з його припиненням шляхом списання боржником цієї заборгованості на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Однак, з таким твердженням боржника судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

04.06.2011 набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі - Закон), який визначає умови списання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію.

Відповідно до п.2.2 ст.2 названого Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2.5 ст.2 Закону списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі - Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів.

Згідно п.5 Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у п. 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджується актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належать 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Згідно п.6 Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідно до п.7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що названим Порядком передбачено, що на момент прийняття рішення про списання у відповідності до названого Закону будь-яких сум заборгованостей, ці суми заборгованостей (що підлягають списанню) мають бути узгоджені учасниками процедури списання - або шляхом підписання актів звіряння (у відповідності до п.5 Порядку), або шляхом укладення відповідних договорів (у випадках, передбачених п.7 Порядку).

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Київенерго» було утворено комісію з питань списання заборгованості, якою було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 від 08.12.2011 та затверджене головою комісії боржника (т.1, а.с.135).

У відповідності до названого рішення комісією боржника було вирішено, зокрема, списати нараховану ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз» заборгованість, встановлену рішенням Господарського суду м.Києва 07.06.2011 у справі № 42/135, зі стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції загальною сумою 5 766 791,52 грн.

Однак, іншим учасником такого списання (стягувачем за судовим наказом) Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" комісія з питань списання цієї заборгованості не утворювалася, будь-яких рішень зі списання цієї заборгованості, встановленої рішенням Господарського суду м.Києва 07.06.2011 у справі № 42/135, не приймалося.

Доказів того, що на момент прийняття комісією боржника рішення про списання його заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувачем за судовим наказом № 42/135 від 22.11.11) ця заборгованість була узгоджена сторонами актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати (як то передбачено п.5 Порядку), боржником суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ПАТ «Київенерго» зі сплати 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені була нарахована позивачем на суму основного боргу за спожитий відповідачем протягом жовтня 2009-грудня 2010 природний газ та процедура судового врегулювання цього спору була розпочата у квітні 2011 (тобто, до набрання чинності Законом).

При цьому, станом на дату набрання чинності Законом (04.06.2011) судового рішення зі спору про стягнення з боржника спірних сум заборгованостей, яке б набрало законної сили, по справі № 42/135 ще не було (оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду у даній справі, якою рішення Господарського суду № 42/135 від 07.06.2011 залишено без змін, була прийнята 05.09.2011).

За таких умов, для списання вказаних сум заборгованості сторонами мав бути укладений відповідний договір, як то передбачено пунктом 7 Порядку.

Доказів укладення такого договору зі стягувачем або доказів на підтвердження направлення позивачу (стягувачу за судовим наказом) пропозиції про укладення відповідного договору боржником суду не надано.

Таким чином, списання ПАТ "Київенерго" вказаних сум заборгованостей перед Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у справі № 42/135 було здійснено боржником з порушенням положень Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про відсутність у господарського суду підстав вважати припиненим обов'язок боржника перед кредитором щодо сплати пені, інфляційних та 3% річних за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, оскільки обов'язок боржника зі сплати зазначених сум не є припиненим, тому підстави для задоволення заяви ПАТ "Київенерго" про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції, 703 159,51 грн. - 3% річних та 3 635 849,18 грн. пені, - відсутні.

Таким чином, наявний в оскаржуваній ухвалі висновок місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви боржника щодо визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені, є помилковим і не відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства України.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 42/135 - підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення в цій частині про відмову в задоволення заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 42/135 за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, скасувати в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені.

3. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу Господарського суду м.Києва № 42/135 від 22.11.2011 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1 427 782,83 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 703 159,51 грн. - 3% річних з простроченої суми та 3 635 849,18 грн. пені, - відмовити.

4. В інший частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі № 42/135 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1; код ЄДРПОУ 31301827) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи № 42/135 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді Шипко В.В.

Остапенко О.М.