ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2012 р. Справа № 5016/420/2012(8/26)
За позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,
до відповідачів:
1) Військової частини А-1080,
54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117;
2) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва,
54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62 а,
про стягнення в солідарному порядку коштів у сумі 2144 грн. 52 коп., -
Суддя Гриньова -Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_1, дов. № 01/33-36 від 30.12.2011р.
Від відповідача -1- не з'явився.
Від відповідача -2 - ОСОБА_2, дов. № 3210 від 30.12.2011р.
Суть спору: Публічне акціонерного товариство "Миколаївобленерго" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Військової частини А-1080 (далі -відповідач - 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі -відповідач - 2) в солідарному порядку коштів у сумі 2144 грн. 52 коп., з яких: 1593 грн. 66 коп. -пеня; 242 грн. 29 коп. -інфляційні втрати; 308 грн. 57 коп. -три проценти річних, на підставі Договору № 44/2767 про постачання електричної енергії від 18.04.2008р. та Договору поруки від 01.01.2009р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.
27.03.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву; 17.04.2012р. судове засідання поновлено.
Відповідач -1 правом участі у судовому засіданні 17.04.2012р. не скористався; того ж дня, письмовою заявою просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги заперечив, але підстав, з яких заперечує позовні вимоги, у заяві не навів.
Відповідач -2 у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує частково. Посилаючись на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в Постановах по справам № 29/75-10-1823 від 24.11.2-10р. та № 4/54-10-1818 від 19.01.2011р., відповідач вважає розрахунок інфляційних втрат позивача невірним. У зв'язку з цим відповідачем - 2 у відзиві на позовну заяву наведений контррозрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції. Виходячи з наведеного, відповідач - 2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 241 грн. 83 коп.
Також, на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки (пені), до 10 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 2, господарський суд, -
встановив:
18.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", правонаступником якого є позивач, та відповідачем - 1 укладено договір № 44/2767 про постачання електричної енергії (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу-1 для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач -1 - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу-1 електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач-1 зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору відповідач-1 знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного "Акту про використану електричну енергію" (в оригіналі). Також сторони домовились, що наданий відповідачем-1 на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії "Акт про використану електричну енергію" та виданий позивачем рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається "Актом прийняття-передавання товарної продукції".
Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 10 "Порядок розрахунків" до Договору розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача-1 і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем-1 на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем-1 виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем-1 готівки в касу позивача.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію".
Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.
Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений відповідачем - 1 протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Протягом червня 2009 року -травня 2010 року відповідач-1 неналежним чином виконував умови Договору - рахунки по оплаті за активну, реактивну електроенергію сплачував невчасно.
Невчасною сплатою заборгованості за активну та реактивну електроенергію, відповідач-1 порушив права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків" до Договору, сторони в п. 4.2.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач-1 у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом червня 2009 року -травня 2010 року, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, за період з 30.09.2011р. по 30.01.2011р. нараховано пеню, розмір якої складає 1593 грн. 66 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 8-11).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
З огляду на викладене суд вважає невірним розрахунок позивача, оскільки нарахування інфляційних втрат здійснювалось позивачем за періоди прострочення платежу менші ніж місяць. При цьому суд вважає правильним розрахунок, наведений відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого розмір інфляційних втрат складає 0 грн. 46 коп. (а.с. 65 на звороті).
З урахуванням викладеного, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 0 грн. 46 коп., а також три проценти річних у сумі 308 грн. 57 коп. (розгорнуті, обґрунтовані розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 16-20 та відповідачем на звороті а.с. 65). Вказані розрахунки суд вважає вірними.
За таких обставин у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 241 грн. 83 коп. інфляційних втрат, слід відмовити.
Таким чином, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача -1 перед позивачем за Договором складає 1902 грн. 69 коп. (1593 грн. 66 коп. + 0 грн. 46 коп. + 308 грн. 57 коп.).
01.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", правонаступником якого є позивач, та відповідачами укладено Договір поруки 44/2767/П (далі - Договір поруки), за умовами п. 1.1 якого відповідач -2 поручився перед кредитором (позивачем) боржника (відповідача - 1) за виконання свого обов'язку щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електроенергії № 44/2767 від 18.04.2008р., починаючи з 01.01.2009р.
Також згідно з умовами п. 1.1 Договору поруки розрахунковим періодом вважається календарний місяць, розрахунки проводяться за фактично спожиту електроенергію. Рахунки за спожиту відповідачем -1 електроенергію отримує від позивача сам відповідач -1 в двох примірниках, один з яких надає відповідачу -2 в день отримання. Оплата рахунків відповідача -1 здійснюється відповідачем -2 впродовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку відповідачем -1.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки відповідач -2 відповідає перед позивачем за порушення (невиконання чи неналежне виконання) зобов'язання відповідачем -1 у розмірі передбаченому п. 1.1 Договору поруки шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача.
Згідно з п. 1.5 Договору поруки в разі невиконання відповідачем -1 своїх зобов'язань, позивач надсилає відповідачу - 2 вимогу кредитора.
03.02.2012р. позивач направив таку вимогу відповідачу -2.
Згідно з п. 2.1 Договору поруки у разі порушення відповідачем - 1 зобов'язання, забезпеченого порукою за цим Договором, кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості, як до відповідача -1 так і до відповідача - 2, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку коштів у сумі 1902 грн. 69 коп. ґрунтуються на Договорах сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не спростовані, отже, підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи виконання відповідачами своїх зобов'язань за Договорами в частині оплати спожитої відповідачем -1 електричної енергії, а також статус відповідачів як бюджетних неприбуткових установ, суд, користуючись правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 750 грн.
На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-1080 (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 117; ідентифікаційний код 24983059) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62-а; ідентифікаційний код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) 750 (сімсот п'ятдесят) грн. - пеня; 0 (нуль) грн. 49 коп. -інфляційні втрати; 308 (триста вісім) грн. 57 коп. -три проценти річних; 1427 (одна тисяча чотириста двадцять сім) грн. 95 коп. -судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено та підписано "23" квітня 2012 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька