АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/1197/2012

Справа № 2-1257/11 Головуючий 1-ї інст. - Богдан М.В.

Категорія: із договорів Суддя-доповідач -Солодков А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.,

при секретарі - Левшиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який неодноразово уточнювала та в остаточній редакції просила визнати протиправними дії відповідачів по незаконному утриманню у користуванні належної їй квартири та стягнути з них солідарно на її користь матеріальну шкоду у розмірі 61852, 49 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., а також грошові кошти по заборгованості за електроенергію, якщо така є.

Обґрунтовуючи позов зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2010 р. їй належить квартира АДРЕСА_1, де проживають відповідачі та незаконно утримують її у своєму користуванні. Відповідачі протягом тривалого часу не сплачують комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 13852, 49 грн. Крім того, позивач вказала, що у зв'язку з неможливістю користуватися своєю власністю, яку придбала для своєї доньки, її чоловіка та свого онука, вона орендує для них квартиру, тому понесла додаткові матеріальні витрати в розмірі 48 000 грн.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали.

ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_5 із зустрічним позовом, у якому просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 09.08.2010 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, недійсним та повернути сторони у первісний стан, при цьому зобов'язавши сторони за договором повернути все одержане на виконання договору.

У обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_4 зазначила, що восени 2009 року вона звернулась до ОСОБА_10 з метою взяти у борг 6 660 доларів США на що останній погодився та запропонував засвідчити договір позики нотаріально. 04.11.2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 був укладений договір позики.

Згідно укладеного договору позики ОСОБА_4 справно сплачувала гроші ОСОБА_10, але згодом не змогла вчасно сплачувати кошти для погашення заборгованості, та ОСОБА_10 запропонував їй укласти договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_5 Так, 09.08.2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено новий договір купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1, вартість якої за договором складає 126 400 грн., але вказана сума не відповідала дійсним цінам на нерухомість на той час. Вважає, що вказаний договір є удаваним.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі. При цьому посилається на неправильне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі. При цьому посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.2010 року ОСОБА_5 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 мешкають у вищевказаній квартирі по теперішній час.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконними дій відповідачів, оскільки вказаних спосіб захисту права не передбачений чинним законодавством.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги та матеріальної шкоди в розмірі 48 000 грн. за вимушену оренду житла, оскільки позивачкою не надано доказів про фактично понесені нею витрати.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачкою ОСОБА_5 не було надано достатніх доказів на підтвердження завдання їй матеріальної та моральної шкоди.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, оскільки в порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України позивачем не надано доказів недійсності або фіктивності вчиненого правочину.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційних скарг не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 -відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: