АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-33/11

Провадження № 22ц/2090/1088/2012 Головуючий 1-ї інст. -Пілюгіна О.М.

Категорія: договірні Суддя доповідач -Солодков А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -Солодкова А.А.

суддів - Піддубного Р.М., Тичковій О.Ю.

при секретарі -Левшиній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(правонаступник Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 337, 32 дол. США.

Обґрунтовуючи позов посилався на те, що 11 серпня 2006 року між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 124-мк-ту1, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 172 000, 00 доларів США, що станом на момент надання кредиту складало 868 600, 00 гривень. Грошові кошти було надано відповідачу строком до 11 серпня 2017 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 12, 00 % річних. Проте, ОСОБА_1 взяті зобов'язання щодо погашення кредиту не виконує, в результаті чого станом на 06 червня 2011 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складала 200 337, 32 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07 грудня 2011 року складало 1 600675, 15 гривень.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти наявності у його довірителя боргу перед позивачем за договором кредиту, але не згоден із сумою боргу, яка на його думку повинна бути меншою. Також зазначив, що договір кредиту не є споживчим, а отриманий на розвиток бізнесу, оскільки ОСОБА_1 є приватним підприємцем.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2011 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк»задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованість за договором кредиту у розмірі 200 337 доларів США 32 центи, що станом на 07 грудня 2011 року становило 1 600 675 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»суму сплаченого державного мита у розмірі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове. Обґрунтовуючи скаргу посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні 31 січня 2012 року в зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні до справи вступив правонаступник позивача ПАТ «УкрСиббанк»- ПАТ «ДельтаБанк».

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що 11 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 укладено договір № 124-мк-ту1, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 строковий кредит на термін до 11 серпня 2017 року включно, в розмірі 172 000, 00 дол. США, а відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит у встановлений термін та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених кредитним договором. Відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за його користування у відповідності до графіку погашення кредиту, який є Додатком № 1 до Договору № 124-мк-ту1 від 11 серпня 2006 року, шляхом внесення готівки в касу банку на зазначений рахунку з 01 по 10 числа кожного місяця. У випадку прострочення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплатити всі відсотки, сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Свої зобов'язання Банк виконав, проте Позичальник покладені на нього за умовами договору обов'язки не виконує, допускає прострочення платежів, у зв'язку з чим станом на 06 червня 2011 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором у розмірі 200 337, 32 дол. США, що по курсу НБУ на 07 грудня 2011 року складало 1600675, 15 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства.

Статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідач та його представник не надали доказів на підтвердження належного виконання договору, не навели достатніх обґрунтувань того, що договір кредиту не є споживчим.

Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані обставини справи та надана юридична оцінка доводам відповідача та в мотивувальній частині рішення наведені причини їх відхилення.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно з'ясував та підтвердив наявними в справі доказами всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді-