АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-1841/07
Провадження: 22ц/2090/524/2012 Головуючий 1-ї інст. -Сілантьєва Е.Є.
Категорія: право власності Суддя-доповідач -Солодков А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого -Солодкова А.А.
суддів - Піддубного Р.М., Даниленка В.М.
при секретарі -Пономаренко Г.Б., Левшиній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину квартири,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи позов посилався на те, що з 24 квітня 1993 року сторони перебували у шлюбі, 08 серпня 2001 року подружжя придбало спірну квартиру. У зв'язку з чим, позивач вважає, що йому належить Ѕ частина квартири, оскільки це майно є сумісною власністю подружжя.
Відповідач проти задоволення позову не заперечувала.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені. Розділено майно подружжя, визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати. Обґрунтовуючи скаргу посилається на те, що під час розгляду справи не були враховані інтереси неповнолітньої (на час ухвалення рішення малолітньої) доньки сторін -ОСОБА_3 Зазначає, що під час розгляду справи сторонами було приховано від суду обставини стосовно прав малолітньої ОСОБА_3 на спірне майно, не притягнуто до участі у справі відповідні органи, на які покладено обов'язок здійснення контролю за дотриманням прав малолітніх та неповнолітніх, що призвело до порушення прав дитини та неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове в разі неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 1993 року. Від шлюбу мають дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу ОСОБА_5 була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08 серпня 2001 року.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна квартира була придбана під час шлюбу та належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про визнання за кожним з подружжя права власності на Ѕ частину спірної квартири, оскільки при вирішенні справи суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи та не врахував інтереси неповнолітньої доньки сторін.
Правовідносини між сторонами щодо власності на квартиру виникли до набрання чинності Сімейним кодексом України та Цивільним Кодексом України 2004 року, у зв'язку з чим на підставі п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року справа розглядається за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю та Цивільного Кодексу УРСР 1963 року.
Згідно вимог ст. 48 ЦК України 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 08 травня 2001 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на оформлення договору купівлі-продажу частини АДРЕСА_2 від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на оформлення договору купівлі-продажу на ім'я дочки частини іншої квартири ( а.с. 51).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 02.06.2001 року, яка належала на праві власності у рівних частинах ОСОБА_2, ОСОБА_6, дочкам ОСОБА_5, ОСОБА_7, малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_8 продаж було здійснено за 16205 грн. (а.с. 48-49).
Згідно п. 3 вказаного договору відповідну частку грошей від продажу квартири ОСОБА_5 отримала для себе та для неповнолітньої дочки ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 08 серпня 2001 року, в тому числі й за кошти, отримані від продажу квартири АДРЕСА_2.
Проте, укладаючи договір купівлі-продажу спірної квартири, ОСОБА_5 діяла лише у своїх власних інтересах та не вказала стороною договору свою неповнолітню доньку, порушивши таким чином її майнові права. Так, належні неповнолітній ОСОБА_3 кошти від продажу квартири АДРЕСА_2 були витрачені на придбання спірної квартири, про що в договорі зазначено не було.
Так, відповідно до ст. ст. 78, 79 КпШС якщо у неповнолітніх є належне їм майно, батьки управляють ним як опікуни і піклувальники без спеціального на те призначення,
але з додержанням відповідних правил про опіку і піклування. У разі виникнення спільної власності батьків і дітей правовідносини щодо цієї власності регулюються на загальних
підставах Цивільним кодексом Української РСР.
Відповідно до ст. 29 КпШС якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення про поділ майна в натурі. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Сторони в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції визнали, що фактично їм належить по 1/3 частини спірної квартири.
За таких обставин судова колегія доходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано.
Судова колегія вважає, що ОСОБА_5, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_3 мають право на 1/3 частину спірної квартира АДРЕСА_1 кожний.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 29, 78, 79 КпШС України, ст. 48 ЦК України 1963 року судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 -задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2007 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді -