АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22 ц/2090/117/2012
Справа № 2-642/11 Головуючий 1-інстанції -Саркісян О.А.
Категорія -спадкові Доповідач -Зазулинська Т.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії -КАРІМОВОЇ Л.В., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Гопко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, Харківської міської ради, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа -4 Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання недійсними договорів дарування частини квартири та витребування майна, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2008 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, Харківської міської ради, АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_9, який прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 першої дружини ОСОБА_10 Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на належне йому майно,: квартиру АДРЕСА_1 та грошовий вклад в АКБ «Укрсоцбанк». Вона є єдиною спадкоємицею померлого, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, але не може її оформити в нотаріальній конторі через невизначенність частки померлого чоловіка ОСОБА_9 у спільному сумісному з першою дружиною майні та не отриманням ним свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої.
ОСОБА_7 просила визнати за померлими ОСОБА_10 і ОСОБА_9 право власності за кожним на ? частку квартири; визнати за ОСОБА_9 право власності на ? частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_10; визнати за нею право власності на вказану квартиру та грошовий вклад, що відкритий на ім»я ОСОБА_9 у порядку спадкування за законом після його смерті.
ОСОБА_5 і ОСОБА_4 звернулись із зустрічним позовом, в якому просили визнати за кожною право власності на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, ОСОБА_9 . і ОСОБА_12
У обгрунтування заявлених вимог посилались на те, що ОСОБА_12 є спадкоємицею ОСОБА_10 і ОСОБА_9 ., оскільки є їхньою дочкою.і прийняла спадщину, що відкрилась у зв»язку з їх смертю: ? частку після смерті матері ОСОБА_10, оскільки була єдиною спадкоємицеюпершої черги і ? - після смерті батька наряду з ОСОБА_7, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, після чого померла. Вони є рідними тітками ОСОБА_12 і у порядку третьої черги мають право на спадщину, що відкриолась після її смерті.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2010 року, позовін вимоги ОСОБА_7 задоволені частково. Визнано за померлими ОСОБА_10 і ОСОБА_9 право власності за кожним на ? частку квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_7 право власності на ? частку вказаної квартири, грошовий вклад на поточному рахунку в АКБ «Укрсоцбанк» з процентами у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_9
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільни-зх справах Верховного Суду України від 17 листопада 2010 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2009 року
і ухвала апеляційного суду Харківської області були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ОСОБА_5 і ОСОБА_4 неодноразово уточнювали та доповнювали свої позовні вимоги і остаточно просили встановити факт прийняття їх племінницею ОСОБА_12 спадщини після матері ОСОБА_10 -у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1 та після смерті батька ОСОБА_9 у вигляді ? частки вказаної квартири. Визнати за ОСОБА_4 право власності на спірну квартиру у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 з урахуванням відмови від спадкування на її користь ОСОБА_5
Визнати недійсними договори дарування від 16.07.2010 року і від 24.07.2010 року та витребувати від ОСОБА_3 ? частку квартири і зобов»язати КП «ХМБТІ» скасувати реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 і ОСОБА_3
У обгрунутвання вказаних вимог зазначали, , що ОСОБА_12 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_10 і була її єдиною спадкоємицею першої черги, а також прийняла спадщинку після смерті батька. ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 не отримувала, а її родичи після смерті останньої до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не звертались, тому ОСОБА_12.є єдиною спадкоємицею, що прийняла спадщину після смерті батька, а оскільки на підставі судового рішення, яке згодом було скасоване, ОСОБА_7 зареєструвала право власності на ? частку квартири, подарувала її свому сину ОСОБА_6, а останній подарував цю частку ОСОБА_3, вказані договори дарування мають бути визнані недійсними і ? часитка квартири витребувана від ОСОБА_3 зі скасуванням реєстрації права власності на цю частку за ОСОБА_6 та ОСОБА_3
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4задоволені частково.
Визнано за нею право власності на 3/4 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, з яких на ? частину цієї квартири ОСОБА_12 набула право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а на ? частину -в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано частково недійсним договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений 16.07.2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_13.за реєстровим № 3564 -в ? частині квартири.
Витребувано від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 ? частину вказаної квартири і зобов»язано КП «ХМБТІ»у порядку, встановленому ст..ст.19,27 ЗУ від 01.07.2004 року № 1952-1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» скасувати попередню реєстрацію права власності в частині ? частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Стягнуто з ХМР, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 по 65,28 грн. державного мита і по 40,00 грн. витрат на ІТЗ.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 та позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ( з доповненнями та уточненнями) ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилається на те, що висновок суду про прийняття ОСОБА_12 спадщини після смерті батьків ґрунтується на показаннях свідків, які мають суперечливий характер і не відповідають фактичним обставинам справи.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 і інших позовних вимог ОСОБА_4 рішення суду не оскаржено і апеляційним судом не переглядалось.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на апеляційну скаргу ОСОБА_3 подали заперечення, в яких посилаються на безпідставність її доводів та просять рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обгрунтоване.
Заслухавши доповідь судді ; пояснення осіб, що з»явилися; перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29.12.2009 року і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24.02.2010 року, колегія суддів Верховного Суду України в ухвалі від 17 листопада 2010 року вказала на те, що суди не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушили вимоги матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки не звернули уваги на наступні обставини:
- що на час смерті ОСОБА_10 єдиною спадкоємицею. на належну їй ? частку квартири АДРЕСА_1 була її дочка ОСОБА_12, яка подала заяву про прийняття
спадщини до нотаріальної контори. Оскільки така заява була подана з пропуском установленого
строку, ОСОБА_12 звернулась до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для подання
такої заяви. У грудні 2008 року ОСОБА_12 померла, а позов до суду подали її правонаступники -
тітки ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які є спадкоємицямии третьої черги;
- Після смерті ОСОБА_9 спадкоємцями його майна: ? частки квартири та грошового вкладу були його дружина ОСОБА_7 і його дочка ОСОБА_12, які своєчасно звернулись до
нотаріальної контори. При цьому ОСОБА_7 . приховала факт наявності іншого спадкоємця -
дочки померлого;
- Правильно встановивши, що ОСОБА_12 не дотрималась установленого ст.1269 ЦК України порядку звернення до нотаріальної когнтори, суди не звернули уваги на те, що нотаріусом не були виконані вимоги п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляду справи.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_12 прийняла спадщинку після смерті своїх батьків: матері ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1 та батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 -у вигляді ? частки цієї кварири, а ? частку успадкувала друга спадкоємиця за законом -його дружина ОСОБА_7
Оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29.12.2010 року за ОСОБА_7 було визнано право власності на ? частку вказаної квартири, до скасування цього рішення у касаційному порядку , вона 16.07.2010 року подарувала її своєму сину ОСОБА_6, від якого право власності на вказану частку за договором дарування від 24.07.2010 року перейшло до ОСОБА_3
Виходячи з доведеності факту прийняття ОСОБА_12 спадщини після смерті батьків, зокрема батька ОСОБА_9 у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, суд визнав недійсним договір дарування від 16.07.2010 року згідно якого ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар ?? частину вказаної квартири недійсним в ? частині та витребував вказану частку на користь ОСОБА_4 від ОСОБА_3
Судова колегія вважає, що рішення суду відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам закону.
Так, відповідно до роз»яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнанняи недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача -з підстав, пернедбачених частиною 1 статті 388 ЦК.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновків суду про прийняття спадщини ОСОБА_12 після смерті своїх батьків, зокрема ? частки квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_9 В частині , що стосується спору відносно ? частини вказаної квартири яка належала ОСОБА_10 рішення суду інтересів ОСОБА_3 фактично не стосується, оскільки будь-яких вимог щодо цієї частки квартири він не заявляв і на обставини, які б свідчили про порушення його інтересів рішенням суду в цій частині, в апеляційній скарзі не посилається.
Судова колегія визнає, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя -
Судді колегії -