ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 року Справа № 5013/2570/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В.,

секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 29 листопада 2011 року №291111;

від відповідача-1 -не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2 -ОСОБА_2, довіреність від 05 червня 2009 року № 849;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року у справі № 5013/2570/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", м.Одеса, в особі Відділення №304 АТ "Імексбанк" у м.Кіровограді, м.Кіровоград

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Вільне

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 300166,15 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року у справі № 5013/2570/11 (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги ПАТ "Імексбанк", в інтересах якого діє відділення №304 АТ "Імексбанк" у м.Кіровограді (з урахуванням заяви про зміну (зменшення) розміру позовних вимог від 03 лютого 2012 року №153) задоволено повністю; стягнуто солідарно з відповідачів ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 09 листопада 2007 року №04-12-652 в сумі 296343,96 грн., з них: 200000 грн. -сума несплаченого кредиту, 89059,24 грн. -сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами, 7034,72 грн. -сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів, 250 грн. -суми комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків.

При винесенні рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором від 09 листопада 2007 року №04-12-652 щодо своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та комісії, у зв'язку з чим з відповідача-1 та відповідача-2, як поручителя, стягнуто суму заборгованості та пеню.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач-2 -ФОП ОСОБА_3 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених у рішенні суду висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Імексбанк", а саме стягнути на користь позивача борг за договором кредитної лінії у розмірі 296343,96 грн. з ФОП ОСОБА_4

В апеляційній скарзі відповідач-2 зазначає, що нею не укладався договір про внесення змін до договору поруки щодо збільшення відсоткової ставки, а в договорі про внесення змін до договору кредиту відсутня її печатка фізичної особи-підприємця. Також відповідач-2 вказує про неналежне повідомлення її банком про невиконання позичальником свого зобов'язання за кредитним договором, з посиланням на п.5.1 договору поруки зазначає про відсутність на копії фіскального чека штемпеля відділення поштового зв'язку одержувача. Крім цього, зазначаючи про те, що договором поруки не встановлений строк його дії, з посиланням на ч.4 ст.559 ЦК України, вважає договір поруки припиненим, а тому солідарне стягнення заборгованості є незаконним.

Позивач -ПАТ "Імексбанк" в особі відділення №304 у м.Кіровограді, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін. У поданому відзиві зазначає, що у договорі від 04 червня 2008 року №04/12-523/2 про внесення змін до кредитного договору від 09 листопада 2007 року №04-12-653 ФОП ОСОБА_3, як поручитель, своїм підписом у даному договорі засвідчила, що вона повідомлена та згодна з підвищенням процентної стави за основним зобов'язанням. Вказує, що повідомлення від 11 листопада 2010 року про невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитної лінії здійснено у належній формі і відправлене поручителю належним чином у відповідності до умов п.5.1 договору поруки. Також зазначає, що відповідачу-2 належним чином у відповідності до діючого законодавства і в межах шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання було пред'явлено вимогу як поручителю ФОП ОСОБА_4

Відповідач-1 -ФОП ОСОБА_4 відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) /а.с.120/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача-1.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

09 листопада 2007 року між акціонерним комерційним банком "Імексбанк", від імені якого діє філія АКБ "Імексбанк" (кредитор), та відповідачем-1 -ФОП ОСОБА_4 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 04-12-652 /а.с.9-10/, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі -200000 грн. зі сплатою 19 % річних, з погашенням основної суми заборгованості наприкінці строку, а саме в строк до 08 листопада 2010 року включно на умовах, визначених цим Договором.

Назву позивача АКБ "Імексбанк" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" /а.с.21-24/.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом видачі готівкових коштів з позичкового рахунку позичальника № 22039003411652 на цілі, визначені п.1.2 цього Договору (розвиток бізнесу).

Згідно п.2.4 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно за методом "факт/360", та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії договору. При цьому при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Пунктом 3.3.8 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника повернути у повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений п.1.1 цього договору.

За умовами п.4.1.2 кредитного договору за кожне розпорядження щодо віднесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує комісію в розмірі 5 грн.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.2.2-3.3.16 цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 09 листопада 2007 року між позивачем (кредитор), відповідачем-1 (позичальник) та відповідачем-2 -ФОП ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки № 04-12-653 /а.с.14-15/, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ФОП ОСОБА_4, зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії від 09 листопада 2007 року №04-12-652 (договором кредиту).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

В п.2.1 договору поруки викладений зміст забезпеченого порукою зобов'язання: повернення кредиту в сумі 200000 грн. зі сплатою 19 відсотків річних та кінцевим терміном погашення основної суми заборгованості в строк до 08 листопада 2010 року включно, чи інший, визначений договором кредиту термін; сплата визначених комісій згідно договору кредиту від 09 листопада 2007 року №04-12-652; сплата штрафних санкцій згідно з умовами договору кредиту від 09 листопада 2007 року №04-12-652.

Відповідно до п.п.3.1.1 договору поруки поручитель зобов'язався протягом робочого дня від дати отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, відсотків, комісії на відповідні рахунки кредитора.

У п.4.2 договору поруки сторонами встановлено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.2.2-3.3.12 кредитного договору, протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, поручитель зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості поручителя за цим договором дія договору припиняється.

04 червня 2008 року позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 04/12-523/1 про внесення змін до кредитного договору від 09 листопада 2007 року №04-12-652 /а.с.11/, якою в п.1.1 кредитного договору внесено зміни про збільшення процентної ставки за користування кредитом з 19% річних до 28 % річних.

Також, у цей же день, 04 червня 2008 року, АКБ "Іменксбанк", відповідачем-1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір № 04/12-523/2 про внесення змін до договору поруки від 09 листопада 2007 року № 04-12-653 щодо збільшення процентної ставки з 19 % річних до 28 % річних. В п.2 договору про внесення змін сторонами відзначено, що він є невід'ємною частиною договору поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 200000 грн., що підтверджується копією заяви на видачу готівки від 09 листопада 2007 року № 1933 /а.с.13/ та випискою з особового рахунку позичальника /а.с.36/.

Проте, відповідач-1 своїх зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01 лютого 2012 року склалася заборгованість: по несплаченому кредиту -200000 грн., по процентах за користування кредитними коштами -89059,24 грн.

Також, на підставі п.4.1.2 кредитного договору банком нараховано комісію в сумі 250 грн.

11 листопада 2010 року позивачем на адресу відповідачів надіслано листи №№234, 235 /а.с.16, 17/ з вимогами про виконання зобов'язання перед банком за кредитним договором в повному обсязі та сплати всієї суми кредиту, процентів за фактичний час користування кредитом, штрафних санкцій.

Вказані вимоги позивача залишені відповідачами без задоволення. Доказів погашення заборгованості за кредитним договором відповідачами не надано.

У грудні 2011 року позивач ПАТ "Імексбанк" в особі відділення №304 у м.Кіровограді звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 і, з урахуванням заяви про зміну (зменшення) розміру позовних вимог від 03 лютого 2012 року №153 /а.с.48-49/, просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії № 04-12-652 в сумі 296343,96 грн, з них: 200000 грн. -сума несплаченого кредиту, 89059,24 грн. -сума нарахованих і несплачених процентів за користування кредитними коштами, 7034,72 грн. -сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів, 250 грн. -суми комісії за винесення на рахунок простроченої заборгованості частини кредиту та/або відсотків.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суд про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи, що відповідачем-1 порушені зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позову та стягнення заборгованості у заявленій в позові сумі.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та положень закону господарським судом обґрунтовано стягнуто заборгованість солідарно з відповідачів.

Також судова колегія вважає вірним рішення господарського суду в частині стягнення пені.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Як встановлено п.4.1 кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредиторові пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період несвоєчасно сплаченої суми.

Враховуючи прострочення сплати відповідачем-1 платежів з погашення кредиту та сплаті відсотків судом правомірно стягнуто пеню за прострочку повернення кредиту в сумі 3227,40 грн. за період з 26 грудня 2011 року по 01 лютого 2012 року та пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 3807,32 грн. за період з 21 березня 2011 року по 18 вересня 2011 року.

Доводи, викладені відповідачем-2 в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як безпідставні. Вказані доводи фактично збігаються із запереченнями, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, які обґрунтовано відхилені господарським судом.

Твердження відповідача-2 щодо непогодження з нею та неповідомлення її про збільшення процентної ставки до 28% річних спростовуються договором від 04 червня 2008 року № 04/12-523/2 про внесення змін до кредитного договору /а.с.12/, підписаним також поручителем ФОП ОСОБА_3, що свідчить про те, що остання повідомлена та згодна із підвищенням відсоткової ставки за основним зобов'язанням.

Посилання відповідача-2 про неналежне її повідомлення про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором судова колегія визнає неспроможними.

Відповідно до п.5.1 договору поруки № 04-12-653 усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телефонографом, або вручено особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Лист від 11 листопада 2010 року №235 /а.с.17/ надісланий банком відповідачу-2 за юридичною адресою рекомендованим листом, про що свідчить фіскальний чек від 11 листопада 2010 року № 7003 /а.с.18/, що відповідає вимогам п.5.1 договору поруки.

Стосовно доводів відповідача-2 про припинення договору поруки судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідач-2 в апеляційній скарзі зазначає, що в договорі поруки строк дії поруки не встановлений і кредитний договір не містить стоку його дії, тому вважає, що строк виконання основного зобов'язання не встановлений.

Разом з цим, як вірно відзначено господарським судом, в п.1.1 договору кредитної лінії від 09 листопада 2007 року № 04-12-652 чітко вказано строк погашення кредиту, тобто строк виконання основного зобов'язання, - 09 листопада 2010 року. Оскільки в договорі поруки строк поруки не встановлений, у відповідності до положень ч.4 ст.559 ЦК України порука могла припинитися, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив би вимоги до поручителя.

Вимога банком направлена 11 листопада 2010 року (лист від 11 листопада 2010 року вих.№ 235), тобто з додержанням передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку, у зв'язку з чим підстав для припинення поруки не вбачається.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі фактичні обставини справи та надана їм належна правова оцінка, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року у справі №5013/2570/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Повний текст постанови підписано -«25 »квітня 2012р.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді Е.В.Орєшкіна

В.В.Прудніков