ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2012 р. Справа № 5016/188/2012(8/19)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41,
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.11.2011р. № 68-ріш,
Суддя Гриньова -Новицька Т.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01/33-27 від 30.12.11,
ОСОБА_2, довіреність № 01/33-139 від 14.02.12,
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №1-292/91-852 від 28.03.2012р.
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі -позивач, Товариство) звернулося з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -відповідач, Відділення) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.11.2011р. № 68-ріш по справі №1-26.250/28-2009 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі -Рішення №68). Вказане рішення позивач вважає таким, що прийнято з недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; за невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, тому просить визнати Рішення № 68 недійсним з підстав, визначених статтею 59 Закону України (далі -ЗУ) "Про захист економічної конкуренції". При цьому позивач не зосереджується на окремих пунктах оскаржуваного Рішення № 68, а просить визнати його недійсним цілком.
Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним.
У судових засіданнях 13.03.2012р., 27.03.2012р., 12.04.2012р. оголошувалися перерви; 17.04.2012р. засідання поновлено, 18.04.2012р. судом прийняте рішення. Ухвалою від 02.04.2012р. суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк вирішення спору на 15 днів.
Позивач у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі; відповідач позов не визнав і просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням № 68 Відділення визнало, що невиконання Товариством пунктів 6 та 7 резолютивної частини Рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.08.2008р. № 8-ріш (далі -Рішення №8) є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", а саме: виконання рішення органу Антимонопольного комітету України не в повному обсязі. За вчинення вказаного порушення на Товариство накладено штраф у відповідності до абзацу 2 частини 1, абзацу 2 частини 2 статті 52 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68000 грн.
Згідно з п.п. 6, 7 резолютивної частини Рішення №8 Відділення зобов'язало Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у п.2 цього рішення, а також усунути причини порушень, вказаних у п.п. 2, 4 цього рішення, для чого: привести договори на постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання у відповідність до вимог законодавства, виключивши з їх умов положення про можливість припинення електропостачання у непередбачених законодавством випадках, зокрема, при несплаті рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію (викладено з урахуванням рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2009р. по справі №4/390/08, яке набрало законної сили 05.05.2009р. і залишено без змін постановою Вищого Господарського суду України від 08.09.2009р.). Згідно з п. 2 Рішення № 8, до якого відсилає п. 6 цього рішення, Відділення визнало, що дії Товариства з зазначення у договорах умови, яка не відповідає законодавству та Типовому договору про постачання електричної енергії про можливість припинення електропостачання в непередбачених законодавством випадках, зокрема, у разі несплати виставлених електропостачальником рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію (викладено з урахуванням вищезгаданого рішення господарського суду від 05.03.2009р. № 4/390/08), - є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 ст. 50, п.1 ч.2 ст.13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" -зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Твердження позивача про те, що Рішенням №8, у тому числі і з урахуванням змін, внесених рішенням господарського суду від 05.03.2009р. № 4/390/08, не було встановлено обов'язок Товариства виключити з умов договорів положень щодо можливості припинення електропостачання у випадку несплати споживачем за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного акту про порушення, спростовується таким: пунктом 7 Рішення № 8 Товариство було зобов'язано усунути причини порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зазначених у п.2 цього рішення шляхом приведення договорів на постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання у відповідність до вимог законодавства, виключивши з їх умов положення про можливість припинення електропостачання у непередбачених законодавством випадках. Положення договорів стосовно несплати рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію, що підлягали виключенню із умов договору, є лише одним з таких випадків, що був зазначений у п. 7 Рішення № 8. Інше положення, яке не відповідає вимогам законодавства та на виконання п. 7 Рішення № 8 підлягало виключенню з умов договорів, є положення стосовно можливості припинення електропостачання у випадку несплати споживачем за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного Товариством акту про порушення.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі -КМУ) від 08.02.2006р. № 122 (далі -Постанова КМУ № 122) затверджено Порядок визначення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії (далі -Порядок). Відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів чи у будь -який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих електропостачальнику збитків.
Згідно з п. 6 Порядку енергопостачальник на підставі акта виявлених порушень розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.
Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка.
У разі відмови позивача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку.
На виконання п. 2 Постанови КМУ № 122 Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі -НКРЕ) розробила та затвердила 04.05.2006р. за № 562 Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).
Отже, не довівши у судовому порядку факту безоблікового споживання електричної енергії, як це встановлено Постановою КМУ № 122, електропостачальник не має правових підстав для припинення електропостачання споживачу у зв'язку із несплатою коштів, нарахованих відповідно до затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією на підставі акту про порушення ПКЕЕ.
Під час розгляду спору позивач неодноразово зазначав, що Рішенням № 68 (п.п.3, 6) Відділення зобов'язує Товариство порушувати вимоги чинного законодавства України, зокрема п.п.6.42, 6.43 та додатку №3 до ПКЕЕ. З цього приводу суд має зазначити, що при застосуванні відомчого нормативно-правового акту -ПКЕЕ, перевагу слід віддавати правовому акту, прийнятому вищестоящим органом, який має більшу юридичну силу -в даному випадку це Постанова КМУ № 122.
Посилання Товариства на внесення Постановою НКРЕ № 105 від 04.02.2010р. змін до п.7.5 ПКЕЕ не береться судом до уваги, оскільки:
по-перше, на момент прийняття Рішення №8 (28.08.2008р.) п. 7.5 ПКЕЕ був чинний у редакції від 19.12.2006р.;
по-друге, Постанова НКРЕ № 105 від 04.02.2010р. не містить прямої вказівки на її зворотню дію у часі;
по-третє, Типовий договір (додаток № 3 до ПКЕЕ) не містить обов'язкової умови щодо здійснення споживачем попередньої оплати або авансового платежу.
За твердженням Товариства (позовна заява, аркуш 2, абзаци 3, 5) термін виконання зобов'язання щодо усунення порушень Рішенням № 8 не встановлений; на виконання цього рішення Товариством сплачено штрафні санкції; оприлюднено в газеті "Рідне прибужжя" № 107 (2848) 12.05.2009р. інформацію стосовно Рішення №8; внесено зміни в ПК "Мегапром" щодо виключення можливості надання споживачам повідомлень про відключення за нездійснення попередньої оплати за електричну енергію.
З вказаного переліку дій Товариства вбачається, що їх вчинено на виконання п.п. 3, 5 і частково -п.7 Рішення №8. Однак виконання чи невиконання приписів п.п. 3, 5 Рішення №8 не було підставою для прийняття Рішення № 68, тому докази сплати штрафів (п.п. 3, 5 Рішення № 8) не є належними у даній справі, відтак, не беруться судом до уваги.
Надані позивачем додаткові докази (супровідний лист без номеру від 13.04.2012р.) свідчать про часткове виконання приписів п.7 Рішення № 8: з реєстру споживачів, яким були направлені зміни до договорів про постачання електричної енергії або укладені договори про постачання електричної енергії, копій договорів і додаткових угод до договорів, вбачається, що станом на 13.04.2012р. Товариством здійснено певну роботу з внесення змін до 10775 договорів зі споживачами, однак, як зазначено у рішенні господарського суду від 05.03.2009р. по справі №4/390/08, кількість споживачів станом на березень 2009 року (дата прийняття судового рішення) складала 15601, без урахування побутових. Наведене свідчить про те, що вимоги п.7 Рішення № 8 виконані Товариством не в повному обсязі.
Слід також зазначити, що навіть цифра 10775 договорів викликає сумнів, адже у додатку до листа без номеру від 13.04.2009р. (перелік споживачів по філії міста Миколаєва) непоодинокі випадки згадування одного й того самого споживача (номеру договору) кілька разів, наприклад,
№№ 67, 878, 964 -договір № 44/1569, споживач ОСОБА_5;
№№ 102, 970 -договір № 44/155, споживач "Лікарня ШМД";
№№ 44, 892, 900 -договір № 44/1429, споживач ОСОБА_6;
№№ 569, 891 -договір №44/57, споживач ОСОБА_4;
№№ 338, 760, 944 -договір № 44/3355, споживач ОСОБА_7 тощо.
З пояснень працівника відділу збуту електричної енергії філії міста Миколаєва ОСОБА_8, оформлених протоколом надання пояснень від 01.07.2010р., вбачається, що на виконання Рішення №8 зміни до договорів на постачання електричної енергії не вносилися, повідомлень про можливість внесення таких змін до вказаних договорів споживачам не направлялося.
Матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2009 року, після набрання рішенням господарського суду від 05.03.2009р. № 4/390/08, а відповідно й Рішенням №8, законної сили, Товариство проводило неправомірні відключення електропостачання споживачам, зокрема ТОВ "Мідас -С" (23.11.2009р.), НТЦ "Вега" (18.11.2009р.), за нездійснення ними попередньої оплати.
Наведені факти також свідчать про неналежне виконання Товариством п.п. 6,7 Рішення № 8.
Спираючись на рішення господарського суду від 05.03.2009р. №4/390/08, Товариство стверджує, що строк виконання Рішення № 8 не встановлений, тому вважає, що виконуючи його протягом кількох років, він жодним чином не порушує законодавство про захист економічної конкуренції.
Позиція Відділення щодо терміну виконання Рішення № 8, з якого суд цілком погоджується, викладена в мотивувальній частині Рішення №68 і полягає у такому: відповідно до листа ПАТ "Миколаївобленерго" від 31.10.2011р. №01/09-6579 робота щодо внесення змін до договорів про постачання електричної енергії розпочата 18 серпня 2011 року після прийняття відповідного наказу та планується бути завершеною, згідно з наявним в зазначеному листі клопотанням, до 01 червня 2012 року.
Отже, виходячи з наведеного, ПАТ „Миколаївобленерго" вважає що робота щодо внесення змін до договорів про постачання електричної енергії зважаючи на кількість наявних споживачів електричної енергії може бути проведена у строк, який не перебільшує десяти місяців. З огляду на це, враховуючи всі обставини, які були встановлені під час розгляду цієї справи, а також те, що рішення господарського суду Миколаївської області і від 05.03.2009 у справі № 4/390/08 було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України 08 вересня 2009 року, ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" мало б привести договори про постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання у відповідність до вимог законодавства до липня 2010 року, що є розумно необхідним з точки зору ВАТ ЕК „Миколаївобленерго".
Твердження Товариства про те, що Рішення №8 в частині внесення змін до договорів із споживачами неможливо виконати не тільки у двадцятиденний, а навіть у дворічний строк, спростовується наказами Товариства від 14.04.2011р. № 344 та від 21.04.2011р. № 383, згідно з якими з метою виконання вимог п. 201.10, п. 201.4 ст. 201 розділу V, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України директорам філій наказано внести зміни до договорів про постачання електричної енергії (додатки №4 та №10 до договорів) із споживачами, а у зв'язку з перейменуванням ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" на ПАТ "Миколаївобленерго", а також на виконання вимог ст. 137 розділу ІІІ Податкового кодексу України, - внести зміни до усіх договорів про постачання електричної енергії шляхом укладання додаткових угод по формі, що наведена у додатку № 1 до цього Наказу, - саме у дво -три -місячні терміни.
Відповідно до п. 4 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно зі ст. 51 Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Усе вищенаведене дає підстави вважати дії Відділення під час прийняття оскаржуваного Рішення № 68 правомірними, а само рішення -таким, що відповідає вимогам Закону.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак позивач не довів належними та допустимими доказами як факту порушення відповідачем закону під час прийняття оспорюваного Рішення № 68, так і факту відсутності дій, які кваліфіковані Відділенням як зловживання монопольним становищем на ринку та порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 23 квітня 2012 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька