АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/736/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л.Ф.

суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційні скарги УПФ України в Монастирищенському районі на ухвалу та постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 12 травня 2009 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду. В позовній заяві вказував, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 цього Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Тому позивач просив суд задовольнити його вимоги, поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 944,30 грн.

В запереченні на позов Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, ОСОБА_5 поновлено строк звернення до суду за захистом його порушеного права за 2006- 2007 роки.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі по невиконанню з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Монастирищенському районі провести нарахування та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2007 рік - з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 рік - з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення (надбавку) в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачеві у відповідні місяці 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду про поновлення строку та постановою суду, УПФ України в Монастирищенському районі подало апеляційні скарги, в яких просить про їх скасування і ухвалення по справі нової постанови, якою відмовити в поновленні строку звернення до адміністративного суду за захистом прав та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а постанова суду повинна бути змінена виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом 12 травня 2009 р.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.

Разом з тим, при ухваленні рішення в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі щодо періоду, за який підлягає здійснення перерахунку, та зобов'язання проводити відповідні виплати у розмірі, передбачену Законом України "Про соціальний захист дітей війни", судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник Управління ПФУ у Монастирищенському районі у запереченні на позов наполягав на застосуванні відносно вимог позивача річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.

Тому суд необґрунтовано вирішив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, як пропущений ним з поважних причин. Отже перерахунку підлягає період з 22.05.2008 р. по 31.12 2008 р. Тому ухвала, якою позивачеві поновлений строк звернення до суду, підлягає до скасування, з відмовою в задоволенні вимог позивача в цій частині.

Постанова суду підлягає зміні, оскільки з приведених вище підстав задоволенню підлягають вимоги позивача тільки за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу УПФ України в Монастирищенському районі на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року задовольнити, ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду скасувати.

Відмовити ОСОБА_5 в поновленні пропущеного строку для звернення до суду за захистом його порушених прав, свобод та інтересів.

Апеляційну скаргу УПФ України в Монастирищенському районі на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року задовольнити частково, постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 3 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду змінити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі по невиконанню з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Монастирищенському районі провести нарахування та виплатити ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2008 рік - з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення (надбавку) в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачеві у відповідні місяці 2008 року.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :