УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2012 р.справа № 2а-15435/10/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Малиш Н.І. Ясенової Т.І.
при секретарі судового засідання: Мачихін В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства у м. Києві, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та скасування картки відмови, стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
26.11.2010р. ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства у м. Києві про скасування рішення суб'єкта владних повноважень -картки відмови №113050000/0/00624 від 27.05.2010р., визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000421/1 від 27.05.2010р. та про стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011р. залучено до участі в справі у якості третього відповідача Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011р. суд допустив заміну відповідача -Криворізьку митницю її правонаступником -Дніпропетровською митницею.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не використав надане йому право на підтвердження заявленої їм митної вартості та не надав до митниці всіх необхідних документів, недостатність документів для підтвердження митної вартості заявленого товару було підставою для застосування шостого методу визначення митної вартості товарів, картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства, без втручання Криворізької митниці у господарську діяльність позивача. Суд дійшов висновку, що рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості № 113000006/2010/000421/1 від 27.05.2010 року, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00624 від 27.05.2010 р. прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами, і тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»на зазначену постанову подано апеляційну скаргу.
Позивач просить скасувати оскаржену постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога Криворізької митниці про надання додаткових документів була безпідставною, оскаржувані рішення прийняті на підставі лише одного документу -витягу з бази даних ЄАІС ДМСУ, без конкретизації яка саме цінова інформація використовувалась.
Зазначено також, що судом першої інстанції не надано оцінки доказам, наданим позивачем у якості додаткових документів.
В судовому засіданні представник ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Від Дніпропетровської митниці надійшло заперечення на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю представника ОСОБА_2
Колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якої відповідач просить слухати справу без участі його представника, відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги.
Представник Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причин неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі підстави.
Судом першої інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи: ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»звернувся до Криворізької митниці для здійснення митного оформлення товару на підставі зовнішньоекономічного контракту від 12.02.2010 року за № 0212 - SG02/10, укладеного між ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»(покупець) та фірмою GB Limited», м. Лондон, Велика Британія (постачальник). Митна вартість товару була заявлена шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1, за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, а саме: 1,44 Євро за одиницю товару.
Посадова особа Криворізької митниці, що здійснювала перевірку даних, зазначених у ДМВ, і її оформлення, учинила запис щодо необхідності надати додаткові документи: прайс-лист фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію експортної ВМД країни - відправлення.
Декларант позивача був ознайомлений з цим записом під підпис, у зв'язку з чим до Криворізькій митниці було надано копію експортної ВМД країни-відправлення, прас-лист на 2010 рік та листи між підприємствами.
Криворізькою митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 113000006/2010/000421/1 від 27.05.2010р., визначено у розмірі 1,4542 Євро за кг товару на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 6 відповідно до ст. 273 МК України та оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00624 від 27.05.2010 р.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що декларантом не були надані запитувані документи, а Криворізькою митницею відповідно до ст. 265 МК України, п.14 «Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження»було визначено митну вартість спірного товару на підставі наявних відомостей згідно з законодавством.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з різницею задекларованої митної вартості товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів митне оформлення яких здійснено та на виявлені неточності в поданих для підтвердження митної вартості документах, митний орган у відповідності до ст. 45, 88, ч.2 ст. 264 МК України, п.11 «Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження», запропонував декларанту позивача для підтвердження задекларованої ним митної вартості надати додаткові документи.
Про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, декларант позивача був повідомлений 27.05.2010р., про що свідчить запис на зворотному боці декларації митної вартості (а.с.17).
Однак, було надано лише копію експортної ВМД країни-відправлення, прас-лист на 2010 рік та листи між підприємствами.
Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється Митним Кодексом України та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 264 МК України Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою митниею самостійно визначено митну вартість товару з використанням шостого методу - резервного.
Колегія суддів вважає обґрунтованим сумнів митного органу щодо достовірності задекларованої митної вартості товару та можливості її визначення з використанням першого методу, оскільки під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі.
Виходячи з цього, пропозиція Криворізької митниці надати додаткові відомості для підтвердження задекларованої митної вартості є доречною та такою, що ґрунтується на вимогах законодавства.
Так, за правилами пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:
договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
відповідна бухгалтерська документація;
ліцензійний чи авторський договір (контракт);
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;
калькуляція фірми - виробника товару;
копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
сертифікат про походження товару;
відомості про якісні характеристики товару;
нформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Оскільки позивачем не надано в повному обсязі документів, запитуваних митним органом, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту, та обґрунтовано застосував шостий метод.
При визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця відповідно до вимог ст. 266 МКУ мотивувала неможливість застосування 1 - 5 методів визначення митної вартості товару.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов'язковість подання позивачем додаткових документів на вимогу митниці, і, відповідно, про правомірність відмови останньої у митному оформленні товару та самостійного визначення його вартості.
Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в межах апеляційної скарги підстави для скасування оскарженого рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства у м. Києві, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та скасування картки відмови, стягнення коштів залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: Т.І. Ясенова