У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Олійник А.С.,
суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,
Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_4, про визнання довіреності недійсною за касаційною скаргою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2009 року акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання довіреності недійсною, посилаючись на те, що 26 листопада 2007 року між ними та відповідачем був укладений кредитний договір № 824/ф, за яким ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 99 тис. доларів США, що станом на час укладення договору за курсом НБУ еквівалентно 499 950 грн. З метою виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором 26 листопада 2007 року було укладено договір застави № 824-з/ф, предметом якого є автомобіль марки «LEХUS LS 460», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, що належав відповідачу на праві власності. Факт обтяження транспортного засобу заставою зареєстрований 27 листопада 2007 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Однак, у порушення вимог п. 3.2.1 договору застави, ст. 17 Закону України «Про заставу», ст. 9 ч. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», 30 грудня 2008 року ОСОБА_5 надав ОСОБА_6 довіреність на володіння та розпорядження вищезазначеним транспортним засобом, яку було посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 Вважаючи довіреність такою, що видана з порушенням закону, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України позивач просив визнати її недійсною.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року позовні вимоги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» задоволено.
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову акціонерному комерційному промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» в задоволенні позову.
19 жовтня 2010 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» про скасування рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, і залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 6 грудня 2011 року справа передана на розгляд Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 листопада 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 824/ф, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит для придбання автомобіля марки «LEХUS LS 460» у розмірі 99 тис. доларів США, що станом на час укладення договору за курсом НБУ еквівалентно 499 950 грн. (а.с. 4-6). Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, виконання зобов'язань ОСОБА_5 за цим договором забезпечується заставою автомобіля.
26 листопада 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку» та ОСОБА_5 був укладений договір застави № 824-з/ф, предметом якого є автомобіль марки «LEХUS LS 460», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності (а.с. 8-9). Строк дії договору сторони обумовили до 26 листопада 2014 року.
Згідно з п. 3.2.1 договору застави, заставодавець - ОСОБА_5 зобов'язаний до закінчення терміну дії цього договору не знімати предмет застави з обліку в органах ДАІ, не відчужувати його, не обтяжувати зобов'язаннями на користь третіх осіб під час дії цього договору, не допускати наступних застав, не надавати третім особам довіреності на тимчасове користування та/або розпорядження і володіння предметом застави без отримання попередньої письмової згоди на це від заставодержателя.
Пунктом 5.2 цього договору передбачено, що у випадку подання заставодавцем недостовірної інформації, яка стосується умов цього договору та (або) процесу його виконання, а також невиконання заставодавцем вимог п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5, 3.2.8, 3.2.10, 3.2.11 та п. 3.2.12 цього договору, він сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 1 000, 0 грн. за кожний випадок невиконання.
За довіреністю від 30 грудня 2008 року, посвідченою приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, за реєстровим № 1734, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 бути його представником перед будь-якими юридичними і фізичними особами з питань продажу, передачі в позичку, здачі в оренду (найм), страхування належного йому автомобіля марки «LEХUS LS 460», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, для чого надав йому наступні права: укладати від його імені договори купівлі-продажу, позички, оренди (найму) та на власний розсуд визначати всі суттєві умови цих договорів, а також виконувати всі інші дії, необхідні для здійснення повноважень, передбачених цією довіреністю.
Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно із ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Апеляційний суд, з урахуванням положень ст. ст. 237, 239 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку по відмову в задоволення позову, оскільки сам факт видачі ОСОБА_5 довіреності на ім'я ОСОБА_6 не може вважатися відчуженням автомобіля заставодавцем, оскільки відповідач не втратив правового зв'язку з автомобілем, як його власник, позивач не довів факту укладення угоди про відчуження предмету застави, як його власником самостійно, так і через представника, а реєстрація обтяження автомобіля є чинною у відносинах з третіми особами.
Під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків апеляційного суду не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанку».
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанку» відхилити.
Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С. Олійник
Судді: В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
В.А. Нагорняк
О.В. Ступак