У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Амеліна В.І., Карпенко С.О.,

Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, треті особи: управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кам'янець-Подільському, управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради, мале підприємство «Ізумруд», про визнання права власності на нежитлове приміщення, за касаційною скаргою малого підприємства «Ізумруд» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30 вересня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням загальних зборів членів кооперативу «Агроенергосервіс» від 2 березня 1996 року йому як члену кооперативу було передано у власність нежитлове приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1. Відповідач відмовив позивачу у реєстрації права власності на вказане приміщення, посилаючись на своє рішення №1047 від 24 грудня 1992 року, яким передбачено знесення тимчасових споруд за вищевказаною адресою. Однак, позивач вважає, що зазначене рішення не стосується вищевказаного приміщення, у зв'язку з чим просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення площею зовнішньої забудови 78, 1 кв.м., площею внутрішніх розмірів 65,5 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 між будівлями, належними ОСОБА_4 та МП «Ізумруд», так як у зв'язку зі змінами поштових адрес вказаному приміщенню не присвоєно адреси.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 вересня 2009 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі МП «Ізумруд» порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 9 грудня 2009 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 20 січня 2010 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України», п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 грудня 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що у 1991 році будівлю АДРЕСА_1 продано БМУ «Промжитлобуд-3» на баланс кооперативу «Агроенергосервіс» у м. Кам'янець-Подільському.

У подальшому, у зв'язку із припиненням виробничої діяльності і ліквідацією 2 березня 1996 року на загальних зборах членів цього кооперативу у процесі розподілу залишку майна кооперативу між його учасниками ОСОБА_3 виділено спірне приміщення по АДРЕСА_1, яке позивач продовжує використовувати.

Так, про вирішення 2 березня 1996 року на загальних зборах кооперативу питання про передачу спірного приміщення позивачу підтвердили суду свідки, серед яких були і бувші члени кооперативу.

Дійсність даних протоколу вказаних загальних зборів кооперативу «Агроенергосервіс» перевірялась правоохоронними органами, внаслідок чого у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358 КК України відмовлено з підстав, передбачених п. 2 ст. 6 КПК України, тобто за відсутністю складу злочину.

Кооператив «Агроенергосервіс» ліквідовано 6 березня 1996 року.

Так, задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з доведеності позову відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, оскільки, як встановив суд, кооператив «Агроенергосервіс» ліквідовано 6 березня 1996 року відповідно до чинного на той час законодавства, рішення загальних зборів від 2 березня 1996 року про передачу будівлі позивачу не скасоване, а подальші намагання позивача продати будівлю після ліквідації кооперативу від імені останнього правового значення не мають для вирішення цього спору, так як позивач, як фізична особа, не перестав бути фактичним власником майна. Також суди виходили з того, що виділення Кам'янець-Подільською міською радою для МП «Ізумруд» на підставі усної заяви його власника земельної ділянки площею, до якої увійшло спірне приміщення, не може перешкоджати задоволенню позову, оскільки ця будівля безхазяйною не визнана й при виділенні земельної ділянки органом місцевого самоврядування не з'ясовано питання про наявність законного права особи на цю будівлю. Крім того, суди дійшли висновку про те, що незаконність рішення вищого за статутом органу управління кооперативу у встановленому законом порядку не доведена, спірна будівля є не тимчасовою, а капітальною спорудою, що побудована у кінці 40-х років 20 століття, а належних доказів, які б вказували на необґрунтованість позову не надано.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31 березня 2005 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 грудня 2006 року (а.с. 200-206), у задоволенні позову приватного малого підприємства фірми «Планіда» до Кам'янець-Подільської міської ради та МП «Ізумруд» про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15 лютого 2001 року №43 в частині передачі в тимчасове користування МП «Ізумруд» земельної ділянки площею 0,0078 га, розташованої по АДРЕСА_1 та про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 66,6 кв.м. по АДРЕСА_1 відмовлено. Зустрічний позов МП «Ізумруд» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 січня 1998 року, укладений між ПМПФ «Планіда» та кооперативом «Агроенергосервіс». При цьому, судом встановлено, що ПМПФ «Планіда» придбало у кооперативу «Агроенергосервіс» за договором купівлі-продажу від 26 січня 1998 року об'єкт, який кооператив ще у 1991 році отримав від БМУ «Промжитлобуд-3» і який рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 24 грудня 1992 року №1047 був визначений, як тимчасова споруда, що підлягає знесенню. Також судом встановлено, що кооператив «Агроенергосервіс» ліквідовано та виключено з ЄДРПОУ, про що свідчить довідка головного управління статистики у Хмельницькій області від 19 січня 2005 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судоми рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, у порушення вищевказаного, на встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, обставини, суди уваги не звернули, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 338 ЦПК України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судами першої й апеляційної інстанцій не дотримано норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвалені в справі судові рішення першої й апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу малого підприємства «Ізумруд» задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.С. Олійник

Судді:В.І. Амелін Т.П. Дербенцева

С.О. Карпенко

О.В. Ступак