РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Аркадія» до ОСОБА_3, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, зобов'язання зареєструвати право власності, за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2006 року ПП «Аркадія» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 листопада 2006 року між цим підприємством та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким підприємство придбало нежилі приміщення загальною площею 1 562, 9 кв.м., що розташовані АДРЕСА_1. Однак, ОСОБА_3 почав ухилятись від нотаріального посвідчення договору, що змусило позивача звернутись до суду з цим позовом.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2010 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 18 серпня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 18 жовтня 2010 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України», п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 8 грудня 2011 року справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи у повному обсязі позов ПП «Аркадія», суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що, укладаючи вищевказаний договір купівлі-продажу, сторони домовились відносно усіх істотних його умов, позивач прийняв нерухоме майно, а відповідач сплатив за нього обумовлену договором грошову суму, однак у подальшому останній ухилився від нотаріального посвідчення договору, а тому відповідно до вимог ст. 220 ЦК України суд вбачав наявними підстави для визнання вказаного договору дійсним з моменту його укладення.

Проте такі висновки зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено, що 11 листопада 2006 року між ПП «Аркадія» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким підприємство придбало нежилі приміщення загальною площею 1 562, 9 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1

Відповідно до акта приймання-передачі від 29 листопада 2006 року вказані нежилі приміщення передані ПП «Аркадія».

Однак, у подальшому ОСОБА_3 ухилився від нотаріального посвідчення договору, про що свідчить листування між сторонами в справі.

Визнаючи дійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» звернувся з апеляційною скаргою, яку обґрунтовував тим, що згідно з договором оренди землі від 2 листопада 2006 року земельна ділянка, на якій розташовані вищевказані нежилі приміщення, Одеською міською радою, яка є її власником та не була залучена до участі у справі, передана ОСОБА_3 в оренду строком на 25 років, а частина нежилих приміщень, розташованих на цій земельній ділянці, які продані за договором купівлі-продажу, є самочинним будівництвом. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено про те, що договір купівлі-продажу нежилих приміщень є фіктивним, так як нерухоме майно, що належало ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу передано у власність ПП «Аркадія», єдиним засновником якого є ОСОБА_3

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Із наведених підстав договір купівлі-продажу нерухомого майна не може бути визнаний дійсним, у зв'язку з чим ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову приватного підприємства «Аркадія» до ОСОБА_3, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, зобов'язання зареєструвати право власності відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий А.С. Олійник Судді: В.І. Амелін

Т.П. Дербенцева

В.А. Нагорняк

О.В. Ступак