У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 січня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір представництва від 05 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 на підставі усного договору представництва безвідкличну довіреність посвідчену приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером - 5822, в частині визначення цієї довіреності безвідкличною. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий судовий розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Згідно ч. 4 ст. 249 ЦК України законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Тобто, законодавець передбачив, що безвідклична довіреність видається лише тоді, коли це прямо передбачено відповідним законом і не відносить право видачі такої довіреності особі, яка видає довіреність. Згідно чинного законодавства безвідклична довіреність може видаватися лише відповідно до Закону України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» на час дії договору доручення з відкладальними умовами. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту, який би надавав право видавати безвідкличну довіреність на представництво інтересів особи чи на право розпорядження її нерухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч. 1 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК Кодексу.

Відповідно до ст. 217 недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено, що спірна довіреність суперечить вимогам чинного законодавства лише в частині визначення її безвідкличною.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік