Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2,

ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року.

Зазначеним вироком місцевого суду

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Октябрського районного суду

м. Полтави від 10 серпня 2007 року за ч. 3 ст. 365 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 5 ст. 191 КК України - на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком, більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, не судиму,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 5 ст. 191 КК України - на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

За ч. 3 ст. 209 КК України ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

На початку 2005 року особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, з метою незаконного збагачення створила організовану злочинну групу - стійке об'єднання, згуртоване єдиним планом для спільного заняття злочинною діяльністю під час оформлення та отримання банківських кредитів у філії Полтавського центрального відділення «Промінвестбанк» (далі - філія). З цією метою вказана особа залучила до участі у групі раніше знайомих - керуючого зазначеною філією

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якими протягом тривалого часу підтримувала дружні стосунки, а також інших невстановлених слідством осіб. Учасники злочинної організованої групи розробили детальний план вчинення злочинів, доведений до відома всіх співучасників і схвалений, розподілили ролі, які базувалися на специфічних навиках та соціальному статусі кожного зі співучасників.

Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, організатор злочинної групи, розробила детальний план вчинення злочинів, підібрала учасників групи, розподілила між ними ролі та обов'язки, підшукала об'єкт злочинних посягань - філію Полтавського центрального відділення «Промінвестбанк», розробила й узгодила план вчинення злочинів з іншими членами групи, а також надавала їм вказівки щодо вчинення злочинів, керувала їх виконанням.

Протягом березня - квітня 2005 року ця особа з метою прикриття незаконної злочинної діяльності особисто здійснила державну реєстрацію юридичної особи - ЗАТ «Купол Групп», призначенням якої було акумулювання та розподіл коштів, отриманих протиправним шляхом через підлеглих працівників товариства, не обізнаних щодо незаконних планів членів групи; підшукувала осіб, на яких можна було б зареєструвати (переоформити) комерційні підприємства, підконтрольні цьому товариству, та в подальшому оформити й отримати на їхні імена кредити; особисто направляла цих осіб до філії для оформлення та отримання кредитів.

Організатор злочинної групи був власником та головою правління

ЗАТ «Купол Групп» і йому фактично були підконтрольні понад

60 підприємств із міст Полтави, Харкова, Києва та інших, серед яких були

ПП «Садака-Експорт-Імпорт» (м. Київ), TOB «Фавардком» (м. Київ),

TOB «Юрус-М» (м. Харків) TOB «Юранн» (м. Полтава), ПП «ЕОЛ»

(м. Полтава), TOB «П-Т-К» (м. Пирятин), TOB ІВП «Центротекстиль»

(м. Харків), TOB «Укрсервіс»ЛТД (м. Полтава) та інші.

До функції ОСОБА_2 як активного члена групи та директора TOB «Юранн», призначеної на посаду відповідно до рішення зборів учасників товариства та наказу від 1 лютого 2005 року № 3-К, входило відкриття нових підприємств або підшукування підприємств, що не ведуть господарської діяльності, на які в подальшому можна було б оформити та отримати банківські кредити, підшукування непрацюючих осіб, яких залучали до злочинної діяльності в якості власників та директорів підприємств, фактичне керівництво «підконтрольними членами» групи підприємствами, що знаходились у Полтавській області. ОСОБА_2 була досконало обізнана в питаннях щодо оформлення та видачі кредитів, фінансово-господарської діяльності підприємств, давала вказівки директорам підприємств, підконтрольним ЗАТ «Купол Групп», та невстановленим особам щодо складання офіційних документів і внесення до них завідомо неправдивих відомостей про фінансово-господарський стан та заставне майно товариств, а також надавала завідомо неправдиві офіційні документи з метою незаконного отримання банківських кредитів. Ці документи надавались особисто ОСОБА_2, а також невстановленими особами та директорами підприємств до філії.

Привласнені організованою групою кошти «Промінвестбанку» протягом липня 2005 року перераховувалися на рахунок ЗАТ «Купол Групп» та інших підконтрольних організатору групи підприємств і використовувалися в інтересах злочинного угрупування та його членів.

ОСОБА_1 як активний член групи відповідно до відведеної йому ролі, будучи службовою особою - керуючим вказаною філією, був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками, здійснював загальне керівництво філією.

Протягом липня 2005 року ОСОБА_1 усупереч інтересам служби та посадовим обов'язкам особисто сприяв незаконному оформленню банківських кредитів шляхом надання підлеглим незаконних наказів, вказівок та розпоряджень за підготовленими й наданими до банківської установи ОСОБА_2 та директорами фірм, підконтрольних членам злочинної групи, офіційними документами, куди були внесені завідомо неправдиві відомості щодо фінансового стану і заставного майна підприємств, які кредитувались.

За вказівкою ОСОБА_2 - невстановлені під час слідства особи відповідно до єдиного плану та розподілу ролей, складали, підписували і надавали до філії завідомо неправдиві офіційні документи щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, на які оформлялися та отримувалися кредити, документи щодо заставного майна і виконували інші вказівки членів організованої групи.

Для діяльності злочинної групи була характерною стабільність її складу, стійкі зв'язки, корислива спрямованість дій учасників, єдність їх намірів щодо отримання наживи, тотожність способу здійснення злочинних посягань згідно з попередньо розробленим планом. Кожен із учасників злочинної групи, незалежно від відведеної йому ролі, був обізнаний щодо загальних цілей злочинної групи та окремих осіб, які діяли за їх вказівкою, сприяв їх досягненню та безпосередньо брав участь у вчиненні злочинів.

Протягом червня - липня 2005 року особа, кримінальну справу щодо якої було виділено в окреме провадження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочини, спрямовані на реалізацію свого плану, а саме вчинили службові підроблення та привласнення коштів при отриманні кредитів TOB «Форвардком» та TOB «Юрус-М».

Так, ОСОБА_2 за попередньою змовою з директором та власником TOB «Форвардком» ОСОБА_4, засудженим 26 вересня

2007 року за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та невстановленими слідством особами, знаючи про те, що TOB «Форвардком» не веде господарської діяльності та не має оборотних коштів, склали завідомо неправдиві документи, до яких внесли завідомо неправдиві відомості щодо фінансового стану товариства і майна, яке передається банківській установі у заставу, а саме стосовно того, що TOB «Форвардком» здійснює прибуткову господарську діяльність і є власником 16 000 т вугілля загальною вартістю 432 млн грн, придбаного у TOB «Укрсервіс ЛТД», яке начебто зберігалося на шахті імені Героїв Космосу в Разіньківському районі Луганської області.

29 червня 2005 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та за її вказівкою звернувся до філії із заявою про одержання TOB «Форвардком» кредиту на суму 800 000 грн на придбання продуктів харчування під заставу зазначеного вугілля і надав завідомо неправдиві документи.

Керуючий філією ОСОБА_1, як голова кредитного комітету, виконуючи план злочинної групи, отримав завідомо неправдиві документи про надання кредиту TOB «Форвардком» і всупереч існуючій процедурі надання кредиту не виніс питання щодо надання кредиту цьому товариству на розгляд та обговорення кредитного комітету і надав підлеглим йому особам незаконну вказівку не проводити відповідних перевірок

TOB «Форвардком» і прискорити підготовку документів щодо видачі кредиту.

Після цього між філією банку в особі ОСОБА_1 та

TOB «Форвардком» в особі його директора ОСОБА_4 були укладені угоди: кредитний договір про відкриття кредитної лінії та договір застави на 16 000 т вугілля. ОСОБА_1 достовірно знав, що засідання кредитного комітету не відбулось, особисто підписав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання кредитного комітету № 349; зловживаючи своїм службовим становищем з метою реалізації плану злочинної діяльності організованої групи щодо привласнення коштів банку, завідомо знаючи, що TOB «Форвардком» не має права на отримання кредиту, умисно підписав розпорядження бухгалтерії від 20 липня 2005 року № 951 про надання кредиту на суму 800 000,0 грн цьому товариству.

У цей же день на підставі підписаного ОСОБА_1 та

ОСОБА_6, який постановою суду Октябрського районного суду

м. Полтави від 17 липня 2009 року звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367, ст. 366 КК на підставі акта амністії, розпорядження № 951 на позиковий рахунок TOB «Форвардком» були зараховані кредитні кошти на суму 800 000,0 грн. Платіжними дорученнями від 20-го та 21 липня 2005 року гроші, отримані в якості кредиту, з позикового рахунку TOB «Форвардком» перераховані на розрахунковий рахунок TOB «П-Т-К» у філії.

У цей же період члени організованої групи зазначену суму платіжними дорученнями перерахували на рахунки підприємств ЗАТ «Купол Групп» та TOB «ІВП «Центротекстиль», підконтрольних членам організованої групи.

Виданий кредит не було повернено, внаслідок чого банку нанесені матеріальні збитки на загальну суму 915 356,47 грн, у тому числі за кредитом 800 000,0 грн, за відсотками 88 109,57 грн. Комісійній винагороді

17 621,92 грн. та пені 9 624,98 грн, що є особливо великим розміром та тяжкими наслідками.

На початку липня 2005 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_7, засудженою судом 27 березня 2008 року за ч. 2 ст. 28,

ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та з невстановленими слідством особами, будучи досконало обізнаними стосовно того, що

TOB «Юрус-М» не займається фінансово-господарською діяльністю і не має жодних оборотних засобів, протягом липня 2005 року склали та підписали ряд завідомо неправдивих документів, куди внесли відомості, що не відповідають дійсності щодо фінансового стану цього товариства і майна, яке передається під заставу.

Згідно із завідомо неправдивими документами TOB «Юрус-М» здійснювало прибуткову господарсько-фінансову діяльність, було власником вугілля в кількості 8900 т загальною вартістю 4 005 000 грн, придбаного у ПП «Садака Експорт-Імпорт», яке начебто зберігається в шахті

ім. газети «Известия».

19 липня 2005 року ОСОБА_7 звернулася до філії із заявкою на одержання для TOB «Юрус-М» кредиту на суму 800 000,0 грн для придбання продуктів харчування під заставу вугілля вартістю 4 005 000,0 грн, надавши для цього завідомо неправдиві документи.

ОСОБА_1 протягом липня 2005 року отримав ці завідомо неправдиві документи і як голова кредитного комітету банку всупереч існуючій процедурі надання кредиту не виніс питання щодо надання кредиту TOB «Юрус-М» на розгляд та обговорення кредитного комітету і надав розпорядження підлеглим йому особам не проводити відповідних перевірок та прискорити підготовку документів щодо видачі кредиту. ОСОБА_1 завідомо знав, що засідання кредитного комітету не відбулося, та особисто підписав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання кредитного комітету. Між філією банку в особі керуючого ОСОБА_1 та TOB «Юрус-М» в особі директора ОСОБА_7 були укладені угоди: кредитний договір про відкриття кредитної лінії та договір застави, згідно з яким предметом застави є 8900 т вугілля.

На підставі кредитного договору філія банку надала TOB «Юрус-М» кредит на суму 800 000 грн на придбання будівельних матеріалів.

ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем з метою реалізації плану злочинної діяльності організованої групи щодо привласнення коштів банку, завідомо знаючи, що TOB «Юрус-М» не має права на отримання кредиту, умисно підписав розпорядження бухгалтерії від 20 липня 2005 року № 949 про надання кредиту цьому товариству.

Крім того, ОСОБА_1, завідомо знаючи, що засідання кредитного комітету не відбувалось, особисто підписав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання кредитного комітету № 351.

20 липня 2005 року на підставі підписаного ОСОБА_1 розпорядження працівники банку зарахували 800 000,0 грн кредитних коштів на позиковий рахунок TOB «Юрус-М».

У цей же день указану суму грошей члени організованої злочинної групи перерахували з позикового рахунку TOB «Юрус-М» на розрахунковий рахунок ПП «Еол», а з розрахункового рахунку цього товариства платіжним дорученням від 20 липня 2005 року № 9 800 000 грн, перерахували на рахунок ЗАТ «Купол Групп», власником якого є організатор злочинної організованої групи.

Банку були завдані матеріальні збитки на загальну суму 914 660,51 грн, зокрема: за кредитом - 800 000,0 грн, за відсотками - 88 109,57 грн, за комісійною винагородою - 17 621,92 грн та з пені - 8 929,02 грн, що є особливо великим розміром та тяжкими наслідками.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду щодо неї, а справу направити на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування. Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у справі допущено ряд порушень кримінально-процесуального закону, зокрема, порушено її право на захист, а експертизи у справі проведені з порушенням закону і не доводять її винності у вчиненні злочинів. Зазначає, що за вчинення вказаних у вироку злочинів її засуджено необґрунтовано, оскільки вона не входила до складу організованої злочинної групи, не мала корисливого мотиву на вчинення цих злочинів, не була службовою особою і кошти їй не були ввірені. Крім того, до кримінальної відповідальності не притягнуті інші особи, причетні до незаконного отримання кредитів у банку. Вважає, що відсутні докази про спільну діяльність її та інших учасників у злочинній групі, і цю групу вона не фінансувала. З урахуванням викладеного посилається на те, що за ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України її необхідно виправдати за відсутністю в її діях складу злочину. Також вказує на те, що апеляційний суд розглянув справу формально, а копію ухвали апеляційного суду вона отримала через три місяці після її проголошення.

В доповненнях засуджена ОСОБА_2 змінила вимоги та просить пом'якшити їй покарання до відбутого.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що його участь у вчиненні злочинів, за які його засуджено, не доведено, суд дав неправильну оцінку доказам у справі, обґрунтував свої висновки суперечливими показаннями свідків. Зазначає, що він не був членом організованої злочинної групи та співучасником вчинення злочинів разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_10, не знав, що засідання кредитного комітету не відбулося. Висновки про можливість надання кредитів товариствам надавали службові особи банку, які й повинні нести відповідальність за безпідставне надання кредитів. Він не знав, що складені ним документи були недостовірними, не підписував офіційних документів, а тільки ділову документацію. Апеляційний суд при розгляді справи не дав відповіді на всі наведені в його скарзі доводи. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду іншої області.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на доводи, аналогічні за своїм змістом доводам, наведеним у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1

У касаційній скарзі зі змінами захисник ОСОБА_3 наводить ряд доводів на обґрунтування безпідставності визнання судом винним

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів у складі організованої групи, а також вчиненні ним службового підроблення. У зв'язку з цим просить змінити вирок місцевого суду та перекваліфікувати дії ОСОБА_1 зі ч. 5 ст. 191 на ч. 3 ст. 365 КК України та виправдати за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, думку прокурора про законність постановлених судових рішень та необґрунтованість касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в скаргах та доповненнях до них, колегія суддів дійшла наступного.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні повторно в складі організованої групи привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також у вчиненні ОСОБА_2 за попередньою змовою організованою групою осіб внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, підробці, складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки та вчинення ОСОБА_1 в складі організованої групи службовою особою внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, підробці, складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні ними злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, за обставин, установлених судом і детально викладених у вироку, ґрунтується на зібраних органом досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах і є правильним.

Підґрунтям цього висновку, зокрема, є: п. 5.5 Положення Про порядок кредитування в філіях «Промінвестбанк», положення про кредитний комітет філії Полтавського Центрального відділення «Промінвестбанк» затверджене 08.01.2004, показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_4, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_7, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, протоколами очних ставок свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36,

ОСОБА_33, ОСОБА_30, ОСОБА_27 та ОСОБА_37 з ОСОБА_2, протоколи пред'явлення знімків для впізнання, протоколи відтворення обстановки та обставин події, експертні висновки, складені за результатами аудиторської перевірки, висновки судово-економічних, почерковознавчих, судово-технічної експертиз, повідомлення філії відділення «Промінвестбанк» у м. Полтаві та інші наведені у вироку докази, достовірність яких сумніву у колегії суддів не викликає.

Відповідно до вимог ст. 67 КПК України, оцінка доказів у справі є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону повністю дотримані.

Висновок суду про те, що ряд злочинів ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 вчинили в складі організованої групи за попередньою змовою групою осіб є правильним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказані особи, попередньо об'єднавшись із метою вчинення злочинів, учиняли злочини за єдиним планом, при цьому кожний з учасників групи чітко виконував свою роль.

Колегія суддів вважає, що в ході досудового слідства та судового розгляду справи знайшли своє підтвердження основні ознаки організованої групи: кількісний склад групи, попередня її зорганізованість, мета утворення, стійкість, стабільність та згуртованість учасників, об'єднані єдиним планом із розподілом функцій учасників групи.

Таким чином, сукупність доказів підтверджує висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені та спростовує доводи касаційних скарг засуджених та доповнень до них про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильну кваліфікацію їх дій.

Отже, ретельно дослідивши наведені докази в їх сукупності, надавши їм всебічну, повну й об'єктивну оцінку, виходячи зі встановлених у справі фактичних обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів та правильно кваліфікував їх дії за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Об'єктивність оцінки зазначених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому будь-яких порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів з боку органів досудового слідства і суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

А тому вимоги касаційних скарг про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги та доповнень до неї засудженої

ОСОБА_2 про порушення її права на захист у зв'язку з ненаданням для ознайомлення останньої матеріалів кримінальної справи, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до протоколу слідчого від 11.09.2008 (т. 13, а.с. 140) в порядку виконання вимог статей 218-220 КПК України ОСОБА_2 та її захисник в повному обсязі ознайомились з 1 по 13 том включно та магнітними носіями.

В подальшому, у зв'язку з тим, що вона - ОСОБА_2 тривалий час знайомилася з матеріалами справи судом було складено графік її ознайомлення з матеріалами справи. Після закінчення визначеного в графіку строку, суддею було надано засудженій додатковий час для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (т. 17, а.с. 296).

Отже, колегія суддів вважає, що судом було вжито всіх можливих заходів для належної реалізації засудженою ОСОБА_2 свого права на повноцінне ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Що стосується викладеного в доповненнях прохання ОСОБА_2 про пом'якшення призначеного їй покарання, то колегія суддів дійшла висновку, що покарання засудженій ОСОБА_2 та засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даних про особи винних, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання колегія суддів не вбачає, оскільки вважає його таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційній скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 - без задоволення.

Судді:

О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко