Справа № 2-793/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2008 року Ясинуватський міськрайоний суд Донецької області у складі головуючого судді Шигірт Ф.С.,
при секретарі Махоті О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ясинуватського міськрайонного суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна. Просив суд поділити сумісно нажите майно за час життя у шлюбі з відповідачкою і виділити йому крісло-ліжко вартістю 600 грн., пральну машину вартістю 2500 грн., меблі "Горка" вартістю 1800 грн. а відповідачці все останнє сумісно нажите майно. Крім того просив визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири придбаної у шлюбі за адресою: АДРЕСА_1
В судовому засіданні до розгляду справи по суті позивач зменьшив позовні вимоги і просив поділити сумісно нажите майно за час життя у шлюбі з відповідачкою і виділити йому крісло-ліжко вартістю 600 грн., а відповідачці все інше майно. Крім того просив визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири придбаної у шлюбі за адресою: АДРЕСА_1
Свої вимоги він обгрунтував наступним.
Позивач перебував у шлюбі з відповідачкою з 24 лютого 1996 року по 20 листопада 2007 року. За час шлюбу сторонами спільно було придбано однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, диван вартістю 2500 грн., водонагрівач вартістю 500 грн., пральна машина вартістю 2500 грн., кухонний гарнітур вартістю 600 грн., меблі "Горка" вартістю 1800 грн., крісло-ліжко вартістю 600 грн., балконний пластиковий блок вартістю 1700 грн.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо і позивач не має можливості користуватися своєю часткою спільно нажитого майна, бо воно все залишилось у спільно придбаній квартирі де проживає відповідачка з дитиною.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і наполягав на їх задоволенні. Він пояснив, що йому важко починати влаштовувати своє життя з початку і знов придбати все майно, тому просив при поділі майна виділити йому крісло-ліжко та встановити право власності на 1/2 частку квартири.
Відповідачака, не оспорюючи факт спільного придбання речей перелічених в позовній заяві, позов визнала частково. Вона не заперечувала проти того, щоб віддати позивачу крісло-ліжко, але заперечувала проти поділу квартири в частках по 1/2. Вважала, що враховуючи інтереси дитини, їй необхідно виділити 67/100 часток, а позивачу 33/100 часток.
Дослідивши докази по справі і вислухавши пояснення сторін суд встановив, що сторони перебували у шлюбі з 24 лютого 1996 року по 20 листопада 2007 року. За цей час сумісно придбали майно що перебуває у їх спільній сумісній власності:
- однокімнатну квартиру вартістю 5119 грн.,
-диван вартістю 2500 грн.,
-водонагрівач вартістю 500 грн.,
-пральна машина вартістю 2500 грн.,
-кухонний гарнітур вартістю 600 грн.,
-меблі "Горка" вартістю 1800 грн.,
-крісло-ліжко вартістю 600 грн.,
-балконний пластиковий блок вартістю 1700 грн.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Все перелічене майно залишилось у користування відповідачки. Дитина проживає з відповідачкою. Позивач сплачує аліменти.
Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи що квартира була придбана в 1999 році, при прийнятті рашення щодо цього майна, необхідно застосовувати законодавство що діяло на той час.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Виходячи з положень ст. 29 КпШС України та Постанов Пленуму Верховного суду України що регулюють правовідносини розподілу спільно нажитого майна, враховуючи що в натурі поділити квартиру можливості не має, суд вважає що вимога позивача про визнання за ним права власності на 1/2 частку квартири є законною та обгрунтованою.
Крім того, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з тих підстав, що поділом майна запропонованим позивачем права відповідача порушені не будуть.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати - 30 грн. сплачених в якості ІТЗ розгляду справи (а.с. 2) та 74,59 грн. сплачених в якості судового збору (а.с.1), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна задовольнити.
Поділити в натурі майно що перебуває у спільній сумісній власностіОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділивши ОСОБА_1 крісло ліжко вартістю 600 грн., а ОСОБА_2 диван вартістю 2500 грн., водонагрівач вартістю 500 грн., пральна машина "Канді" вартістю 2500 грн., кухонний гарнітур вартістю 600 грн., меблі "Горка" вартістю 1800 грн., балконний пластиковий блок вартістю 1700 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 судові витрати в сумі 104,59 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Суддя Шигірт Ф.С.
- Номер: 6/683/59/2016
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-793/2008
- Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
- Суддя: Шигірт Ф.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.10.2016
- Дата етапу: 27.10.2016
- Номер: 4-с/210/6/20
- Опис:
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 2-793/2008
- Суд: Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Шигірт Ф.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.11.2019
- Дата етапу: 20.01.2020